Останнім часом було чимало новин про те, що оподатковуватимуться абсолютно всі продажі українців, а за продаж товарів, у тому числі особистих речей на OLX, без реєстрації ФОП громадян притягуватимуть до відповідальності. В ДПС спростовували цю інформацію, однак законодавчо це ніяк не врегульовано. Ба більше, в соцмережах користувачі розповідали про випадки, коли їх тягнули до суду за продаж якихось б/в дрібниць через інтернет.

З 1 березня 2025 року ДПС має способи відстежувати всі такі продажі без «контрольних закупівель». Тобто рулетка змінюється на систему. Чи варто людям, які не провадять підприємницької діяльності, а просто час від часу продають щось непотрібне через інтернет, хвилюватися?

Розгорнутий матеріал про це написав податковий консультант Олександр Зарайський. Scroll.media публікує скорочену версію.

Що каже чинне законодавство

Згідно з розділом IV ПКУ, оподаткуванню підлягають будь-які доходи громадян – окрім тих, які звільнені від оподаткування. Перелік доходів, звільнених від оподаткування, міститься у ст. 165 ПКУ, і в цьому переліку відсутня жодна згадка про доходи від продажу власних вживаних речей.

Відповідно, доходи отримані від їх продажу від сплати податків не звільнені й на сьогодні підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором (далі – ВЗ) за ставкою 5%.

Взагалі-то продаж вживаних речей мав би оподатковуватись ПДФО за ставкою 5% – як продаж рухомого майна. Але податківці завжди розглядали доходи від продажу вживаних речей як «інші доходи» і наполягали на тому, що ПДФО при їх продажу має сплачуватися за ставкою 18%, а не 5 відсотків.

Оскільки дохід, отриманий від продажу вживаних речей, не згадується у ст. 165 ПКУ, він підлягає обов’язковому щорічному декларуванню. Відповідно, фізична особа після закінчення календарного року зобов’язана подати до податкового органу Декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація про доходи) та сплатити ПДФО і військовий збір.

Таку декларацію потрібно надати до 01 травня року, наступного за звітним, а податки сплатити до 01 серпня. Тобто про доходи, отримані у 2025 році, декларацію в податкову потрібно надати до 01 травня 2026 року, а ПДФО та ВЗ сплатити в бюджет до 01 серпня 2026 року.

Що буде, якщо не подавати декларацію?

За неподання (або несвоєчасне надання) декларації передбачені: штраф у сумі 340 грн та адмінштраф у сумі від 51 до 136 грн (ст. 164¹ КпАП).

Якщо податковій буде відома сума доходів, отриманих фізособою, вона може сама нарахувати ПДФО та ВЗ і до нарахованих сум податків додати ще штраф у розмірі 10-25% від донарахованих сум. Проте таке нарахування відбувається не відразу. Спочатку податкова має надіслати лист, у якому запропонує самостійно надати декларацію, а також пояснення і документи щодо отриманих доходів.

І тільки якщо такий лист повернеться без вручення або ви його отримаєте і нічого не зробите, у податкової з’явиться можливість провести перевірку та самостійно нарахувати вам податки та штрафи.

Як податкова може дізнатися про суму доходів від таких продажів?

Донедавна податкова могла дізнатися про доходи, отримані від продажу речей, тільки у випадку, якщо хтось їм про це напише заяву чи скаргу, однак на зараз усе змінилося.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» усі платіжні системи у випадку проведення переказу коштів зобов’язані формувати й видавати фізособам фіскальні чеки про такий переказ.

Тобто коли хтось сплачує за товар на «Новій пошті» чи на сайті (наприклад, на OLX), такий платіж проходить через платіжну систему, й вона зобов’язана формувати фіскальний чек і відправити його на сервер податкової.

Раніше платіжні системи ніякі чеки не формували й не видавали, оскільки не було затвердженої форми такого чека. Проте починаючи з 01 березня 2025 року в Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 року № 13 було внесено відповідні зміни. Тепер усі платіжні системи при здійсненні переказу коштів зобов’язані створювати та відправляти на сервер ДПС України фіскальний чек за формою № ФКЧ-3, в якому зокрема має бути зазначено:

• податковий номер отримувача коштів (тобто р.н.о.к.п.п., або, як усі звикли казати, ІПН);
• номер банківського рахунку отримувача, на який були зараховані кошти.

Ну а далі податківці на підставі цих чеків можуть визначити особу продавця (завдяки вказаному в них РНОКПП) та порахувати суму отриманих ним доходів.

Про які доходи податкова не дізнається?

Навряд чи податковій стане відомо, якщо ви передасте товар із рук в руки й отримаєте оплату готівкою, ну або надасте номер своєї банківської картки й вам сплатять на неї напряму.

Разом з тим, у випадку отримання фізособою оплати на картку напряму від іншої фізособи запитання можуть виникнути у банківського фінансового моніторингу. В такому випадку банк може заблокувати картку та вимагати пояснення і документи, що це за доходи та де підтвердження сплати податків від такої діяльності.

Чи є якийсь неоподаткований мінімум?

Ні. Коли йдеться про доходи, отримані від продажу товарів (зокрема і вживаних речей), в ПКУ не передбачено ніякої мінімальної суми, яка б не підлягала оподаткуванню.

Аналогічно в ПКУ для фізосіб, що здійснюють продаж якихось речей, не передбачено і можливість зменшення суми отриманих доходів на суми витрат, понесених під час придбання таких речей.

Якщо ви купили велосипед за 30 000 грн, покаталися один день, зрозуміли, що він вам не підходить, і продали його на OLX за 20 000 грн, то ваш дохід – 20 000 грн, і саме з цього доходу ви будете зобов’язані сплатити ПДФО і ВЗ.

Чи продаж особистих б/в речей вважається підприємницькою діяльністю?

На сьогодні в законодавстві відсутнє чітке визначення, коли діяльність із продажу товарів чи надання послуг можна вважати підприємницькою/господарською.

Єдине, що є наразі – це постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3, в якій зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як ФОП, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність, що провадиться нею самостійно і систематично – не менше ніж три рази протягом одного календарного року.

Отже, якщо податківцями буде задокументовано, що протягом року фізособою продавалися товари три чи більше разів, таку діяльність цілком можуть кваліфікувати як підприємницьку.

В такому випадку працівниками податкової може бути складений протокол про адмінправопорушення, передбачене ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). А відповідно до приписів ст. 164 КУпАП за здійснення господарської (підприємницької) діяльності без державної реєстрації як ФОП передбачені:

• адмінштраф у сумі від 17000 грн до 34000 грн (за перше порушення, скоєне протягом року);
• конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Тобто фізособа, що здійснює підприємницьку діяльність без відповідної держреєстрації, може не лише отримати адмінштраф, а й залишитися без майна (товарів), які продає, та буде зобов’язана сплатити в бюджет суму коштів, які вже були отримані раніше від такої діяльності.

Рішення про розмір штрафу та з конфіскацією товарів/коштів чи без неї буде приймати суд, який розглядатиме таку справу.

Якщо ж таке правопорушення буде скоєно протягом року повторно, розмір адмінштрафу буде складати вже від 34000 до 85000 грн, а конфіскація товарів та/або коштів буде обов’язковою, а не на розсуд суду.

Але податкова стверджує, що продаж особистих речей в інтернеті не буде оподатковуватись…

На зараз у системі ЗІР ДПС України наявне роз’яснення, в якому ДПС України стверджує, що:

1. Продаж власного вживаного майна (особистих речей) не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності.
2. Продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів.

І це, напевно, найдивніше роз’яснення від податкової, яке я будь-коли бачив. Бо ці два твердження не відповідають ані нормам Податкового кодексу України, ані останнім фактичним діям податкової.

Можна припустити, що, найімовірніше, це спроба знизити рівень соціальної напруги у суспільстві.

При цьому насправді податковою на зараз проводиться активна робота з виявлення тих, хто продає товари в інтернеті (чи надає якісь послуги) без реєстрації як ФОП.

Навряд чи їх зацікавлять ті, хто протягом року продав на OLX 10 чи 20 вживаних речей (хоча потенційно ці доходи все ж таки підлягають оподаткуванню), але якщо продажів буде більше чи сума доходів буде значною, це може привернути увагу податкової.

Та й у вищезгадані консультації із ЗІР податкова пише про те, що:

• згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку (а звичайна фізособа – це теж платник податку), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язані включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок із таких доходів;
• доходи, отримані від продажу товарів (зокрема вживаних речей), входять до складу оподатковуваних як інші доходи на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та ВЗ 5%;
• обов’язок подання декларації щодо таких доходів передбачений п. 179.1 ст. 176 ПКУ.

Від редактора: пункт №2 стосується неособистих вживаних речей – іншими словами, це стосується такої діяльності як секонд-хенди. Але незрозуміло, як саме податкова буде відрізняти (і чи буде вона займатися цим взагалі) особисті вживані речі від неособистих, які вже підпадають під категорію «товар».

То що ж робити?

На мій особистий погляд, не варто вестися на такі провокативні консультації, навіть якщо вони розміщені в системі ЗІР ДПС України. Бо це лише фіксація податкової на момент публікації такого роз’яснення. І сьогодні ця консультація в ЗІР є, а завтра її переведуть у статус нечинної – й на тому все.

Ба більше, така консультація із ЗІР не має жодної юридичної сили. Тож якщо завтра її приберуть чи просто місцеві податківці її проігнорують і вирішать нарахувати вам податки чи скласти протокол про адмінправопорушення, ваші посилання на це роз’яснення ніхто враховувати не буде.

Отже, якщо ви систематично здійснюєте продаж товарів в інтернеті (неважливо, нових чи вживаних), варто зареєструватися ФОП – платником єдиного податку 2 або 3 групи та продавати їх як ФОП.

Якщо ж ви продаєте вживані речі та кількість таких продажів протягом року в межах розумного (умовно кажучи, 10-20 випадків за рік), то тоді є два варіанти:

• перший: не робити нічого, сподіваючись на те, що податковій ви «не цікаві», але якщо вам прийде лист щодо необхідності декларування – тоді все ж таки декларувати ці доходи та сплачувати податки (із запізненням та відповідними штрафами);
• другий: чесно, як передбачено ПКУ, самостійно декларувати ці доходи та сплачувати з них податки.

Хоча насправді, із січня 2026 року, після набрання чинності запланованих змін до ПКУ вибирати вже буде ні з чого. На цей момент Мінфіном до Верховної Ради України поданий законопроєкт № 13232 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (далі – Законопроєкт № 13232, докладніше про нього ми писали раніше).

Цей законопроєкт передбачає, що всі онлайн-сервіси – зокрема і ті, на яких фізособи здійснюють продаж товарів – будуть звітувати в податкову про суми доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються), визначаються (розраховуються) або зараховуються такій особі. Жодного виключення для вживаних речей Законопроєкт № 13232 не передбачає.

Отже, після того, як Законопроєкт № 13232 стане Законом і набере чинності, всі онлайн-платформи будуть передавати в податкову інформацію про доходи, отримані фізособами на цих платформах (онлайн-сервісах, маркетплейсах тощо), зокрема і про отримані від продажу вживаних речей.

При цьому Законопроєкт №13232 передбачає два варіанти оподаткування доходів, отриманих на онлайн-платформах від продажу товарів (зокрема вживаних речей):

1. ПДФО за ставкою 5% + ВЗ за ставкою 5% – у випадку, якщо фізособа, що здійснює продаж товарів:

• відкриє спецрахунок для отримання доходів від такої діяльності;
• відмовиться від банківської таємниці по цьому спецрахунку;
• не буде зареєстрована як ФОП чи як адвокат або нотаріус;
• не буде мати найманих працівників;
• буде отримувати доходи від такої діяльності у сумі, що не перевищує 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (це приблизно 6,7 млн грн);

2. ПДФО за ставкою 18% + ВЗ за ставкою 5% – у всіх інших випадках.

Таким чином, після прийняття Верховною Радою Законопроєкту у № 13232 у всіх, хто займається продажем товарів в інтернеті (зокрема вживаних речей), буде тільки три варіанти:

• відкрити спецрахунок та сплачувати податки за ставкою 5+5%;
• у випадку нерегулярних, разових продажів не відкривати спецрахунок і сплачувати податки за схемою 18+5%;
• зареєструватися як ФОП – платник єдиного податку.