2 квітня податкова повідомила, що з 1 березня 2025 року може моніторити онлайн-продажі і в такий спосіб відстежувати онлайн-продавців, які працюють без реєстрації або без РРО/ПРРО. Однак не пояснила, як саме це відбувається.

Натомість це зробив податковий консультант Олександр Зарайський. Але наскільки цей метод коректний та кого торкнеться нова практика ДПС? Розповідаємо в статті.

Як податкова отримує дані про онлайн-продажі

Як пояснив Зарайський, мова йде про затверджені Міністерством фінансів зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які набрали чинності 01 березня 2025 року. Зокрема була затверджена форма фіскального касового чека за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу. Форма цього чека, зокрема, передбачає, що в ньому вказуються реквізити отримувача переказу, а саме:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• податковий номер;
• найменування банку отримувача;
• номер рахунку отримувача, відкритого у банку;
• призначення платежу.

«Отже, коли хтось здійснює переказ коштів через небанківську фінансову установу, ця фінустанова формує і відправляє на сервер ДПС України фіскальний чек із повними реквізитами того, хто отримав таку оплату«, – пояснює Зарайський.

Тобто, коли хтось сплачує за посилку на «Новій пошті», інформація про те, кому саме було за неї сплачено, відразу потрапляє на сервер податкової. Те саме відбувається, якщо хтось купує товар на OLX, Prom чи Rozetka з використанням вбудованих сервісів безпечної угоди, як-от «ПромОплата», «OLX Доставка», «Безпечна оплата» тощо.

«Тож враховуйте цю інформацію у своїй діяльності. Зокрема, якщо ви ФОП і не використовуєте РРО/ПРРО при отриманні післяплати із «Нової Пошти», то вже час подумати про його використання», – зауважив Олександр.

Наскільки добре це спрацює

Цю інформацію підтвердив також телеком-експерт, ексзаступник міністра економіки Ігор Дядюра. Однак у нього є сумніви щодо того, чи зможе податкова відділити мух від котлет. За його даними, через відсутність належної цифровізації на боці податкової, під підозру можуть попасти чесні ФОПи, як отримують оплати на корпоративні рахунки.

«Тепер, коли NovaPay бере гроші отримувача посилки і відправляє їх продавцю – вона має давати повноцінний чек, в якому зазначений отримувач коштів, і цей чек летить в податкову. Ніякої обробки («аналітики») цих даних ДПС не має. Може руками вивантажити щось і червоними очима дивитись.

…ДПС не хвилює, що NovaPay не передає дані нормально. Вангую, що 99% цих «не ФОПів» – насправді чесні ФОПи, і гроші ідуть на ФОПівський рахунок, і все підприємці роблять правильно, але NovaPay (з невідомих мені причин, «недосконалий софт» – це найкраще я можу придумати) в чеки вставляє не «ФОП Петренко Сидор Тарасович, РНОКПП, рахунок ФОПа…, а просто пише «Петренко Сидор Тарасович», що податкова трактує як «незареєстрований»», – пояснив Дядюра.

Тобто гроші за товар пішли на рахунок ФОП, але в чеку (це видно у квитанції) він вказаний просто як фізособа.

Дядюра також підкреслив, що при післяплаті на пошті по суті немає прямої розрахункової операції покупець-продацець. Натомість це – розрахункова операція покупця з NovaPay. І NovaPay передає чек в податкову, на вимогу вищезазначеного положення.

Кого це стосується

Не всякий продаж є підприємницькою діяльністю. Наприклад, продаж фізичною особою своїх вживаних речей на OLX чи Shafa. Як податкова буде виокремлювати такі операції від прихованої підприємницької діяльності?

«Не здивуюсь, якщо все зведеться до систематичності операцій (а сьогодні систематично – це понад три рази на рік), – зауважує нардепка Ніна Южаніна.

За її словами, Мінфін наполягає, що усі суми коштів, отримані від таких продажів, які здійснюються не підприємцями, а фізособами, повинні включатися в дохід фізособи, декларуватися та оподатковуватися за ставкою 23% (18% ПДФО та 5% військового збору).

«Тобто, якщо людина продала туфлі своєї вирослої з них дитини за 200 грн, то з них має сплатити до бюджету 64 грн та ще і зобов’язана подати річну декларацію про доходи. Навіщо це потрібно? А якщо така людина продасть чотири речі – то що, має зареєструватись ФОП? – наголошує народна депутатка.

— Вважаю, що ці питання необхідно негайно врегулювати та встановлювати певні пороги для таких операцій».

Оновлено 8.04.2025:

Офіційно: податкова не штрафуватиме за продаж особистих речей на інтернет-майданчиках

Державна податкова служба України 7 квітня опублікувала розʼяснення стосовно того, як саме вона буде використовувати дані про онлайн-продажі українців. Зокрема, наголошується, що продаж особистих речей через інтернет не підлягає контролю з-боку ДПС, відповідно продавців не притягуватимуть до відповідальності.

В ДПС зауважили, що:

• продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;
• лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торговельних платформ як OLX, Prom та будь-яких соцмереж.

Це вже виглядає, як критерії, за якими ДПС буде відокремлювати справді тіньовий бізнес від «гаражних розпродажів онлайн», і це – хороша новина.