10 вересня Кабінет Міністрів повторно вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 14025 (більш відомий як законопроєкт «про оподаткування OLX»). У ньому зʼявилася низка оновлень у відповідь на критику громадськості. Розповідаємо, як автори документа пропонують врегулювати неоподаткування продажів на цифрових платформах особистих речей.

Коротко про законопроєкт

• Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» обговорюють ще з весни.
• Його мета – детінізація бізнесу. Однак перша редакція документа викликала чимало критики. Яким він був спочатку (і що з цим було не так), ми розповідали тут. Яким він став після правок – тут.
• Якщо коротко, законопроєкт пропонує сплачувати 18% ПДФО з продажів (та надання послуг) на цифрових платформах, але для фізосіб, діяльність яких відповідає ряду умов, застосовуватиметься пільгова ставка 5%:
  • Є відкритий спеціальний банківський рахунок для отримання виключно доходів з цифрових платформ (за яким фактично розкривається банківська таємниця);
  • Продавці є самозайнятими особами та не мають найманих працівників;
  • Мають річний дохід не більше 6,7 млн грн;
  • Не торгують підакцизними товарами;
• Також вводиться неоподаткований мінімум: якщо загальна сума таких продажів за рік не перевищує 12 прожиткових мінімумів 36 336 грн у 2025 році – то це не є оподатковуваним доходом.
• У такий спосіб Мінфін подбав про те, щоб одноразові невеликі продажі побутових речей українців залишаться поза податковим тягарем.

Але є нюанс

Як повідомляє депутатка та членкиня комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, оператори платформ однаково будуть утримувати і ПДФО, і військовий збір з кожного продажу, а якщо за рік сума продажів товару фізособою на усіх платформах буде менша за 12 прожиткових мінімумів, то вже в наступному році, після подання річної декларації, така фізособа зможе претендувати на повернення утриманих коштів.

«Чи багато фізосіб з невеликими продажами захочуть «мати клопіт» з деклараціями та податковою? І чим менша загальна сума проданих товарів і сума утриманого податку, тим більша ймовірність, що фізична особа не буде цим займатись», – підкреслила Южаніна.

Нагадаємо

Дискусії про те, як продаж особистих речей врегульований в Україні законодавчо велись із перших днів після зародження даної ініціативи. У попередній версії законопроєкту це був один з пробілів, який викликав чималу критику. Про його небезпеку розповідав експерт.

Чи є чинна пропозиція уряду кращою? Звісно, адже юридично в новій версії законопроєкту прописаний неоподаткований мінімум – і це добре. Схема з поверненням податку по факту не виходу за межі цього мінімуму – одна з найпоширеніших в податковому законодавстві не лише України, а й інших держав, тому її застосування можна було передбачити.

Але фактично виконання процедури такого повернення може стати дуже великим клопотом для простих українців, які продали за рік особистих речей на суму до 30 000 грн і до цього не мали жодних стосунків з податковою. По факту – чим менша сума продажів, тим менша ймовірність, що люди заморочуватимуться з поверненням утриманого податку.

Враховуючи, що, згідно із законопроєктом, податковим агентом у цих випадках виступатимуть саме цифрові платформи, можливо, механізм допрацюють і придумають щось по типу автоматичного кешбеку для таких випадків. Однак, як все це буде насправді, покаже лише практика.