З 2027 року в Україні планують запровадити ПДВ для всіх ФОПів, які зароблять понад 1 млн грн на рік. Наразі немає жодних офіційних деталей стосовно того, як це працюватиме, кого торкнеться, а кого омине. Однак, ФОП, що надають ІТ-послуги іноземним замовникам за прямими контрактами, можуть підготуватися заздалегідь, щоб мінімізувати свої шанси потрапити під ці норми. Як? Розповів податковий консультант Олександр Зарайський.

Як ФОП, що надають ІТ-послуги, уникнути ПДВ?

Відповідно до приписів п. 185.1. ст. 185 ПКУ, якщо місце постачання послуг знаходиться за межами митної території України, ПДВ не нараховується. Вартість таких послуг не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Але те, яка саме територія є місцем постачання послуг, визначається не із фактичних обставин чи умов договору, а відповідно до того, як це прописано у ПКУ.

Так згідно з п. 186.3. ст. 186 ПКУ, у випадку надання послуг іноземним замовникам, вважається, що місце постачання послуги знаходиться за межами України у випадку, якщо це, зокрема:

• надання майнових прав інтелектуальної власності;
• створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами;
• рекламні послуги;
• консультаційні послуги;
• інжинірингові послуги;
• інженерні послуги;
• послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення;
• послуги з оброблення даних;
• послуги з надання консультацій з питань інформатизації;
• надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;
• послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
• надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп’ютерної графіки.

(вище наведені лише послуги, дотичні до ІТ)

Перелік цих послуг вичерпний. Це означає, що для решти послуг, яких немає в п. 186.3. ст. 186 ПКУ, місцем постачання є територія України, навіть якщо вони надаються іноземному замовнику.

Важливо: аби послуга попадала під звільнення від ПДВ (у випадку надання її іноземному замовнику), її назва у договорі та/або в інвойсі має слово в слово збігатися з тим, що перелічено у п. 186.3. ст. 186 ПКУ. Бо за умови хоч найменшої розбіжності доходи від надання послуги під звільнення потрапляти не будуть.

При цьому, обираючи назву послуги, необхідно дотримуватися відразу двох правил:

1. Назва послуги має відповідати вашим КВЕД,
2. Назва послуги має слово в слово збігатися з назвою якоїсь із послуг з п. 186.3. ст. 186 ПКУ.

Що робити вже зараз?

ФОПам, що надають ІТ-послуги, Зарайський рекомендує внести зміни у свої договори та інвойси вже зараз, щоб протягом всього 2026 року отримувати доходи із призначенням, яке повністю відповідає п. 186.3. ст. 186 ПКУ та не є об’єктом оподаткування ПДВ.

За таких умов, у випадку відсутності об’єкта оподаткування ПДВ у 2026 році, виходячи із поточних приписів ПКУ, у 2027 році ПДВ їм загрожувати не повинно. Оскільки доходи, які не є об’єктом оподаткування, не входять у ліміт (зараз 1 млн грн), при перевищенні якого необхідно зареєструватися платником ПДВ.

Щоб перестрахуватися, можна додатково спрямувати до ДПС запит про надання такому ФОП ІПК щодо обраної назви послуги – чи підпадає вона під звільнення від ПДВ.