«Нова пошта» Поперешнюка: як змінюється управління головною поштою країни
В червні 2025 року ми написали, що «Нову пошту» залишає Олена Плахова, а велика частина людей з департаменту комунікацій та маркетингу — йде. Процес ініційовано одним з засновників компанії Володимиром Поперешнюком. Новина наробила шуму: хоча у компанії вже кілька місяців говорили про реформи, С-левел залишався. Згодом додалось, що з компанії також піде багаторічний керівник бізнесу — Олександр Бульба, у компанії це підтвердили кілька тижнів потому.
У центрі комунікації стосовно причин — реформи, що розпочав Поперешнюк. І найчастіше питання, яке задавали редакції у цей час, стосувалось не стільки реформ, скільки іншої людини. Звучало воно приблизно так:
«А де Климов?»
Мова про другого співзасновника компанії «Нова пошта» Вячеслава Климова. Колись не менш медійний, та в останній рік його стало помітно менше. З анонсом реформи у компанії, на перший план вийшов Поперешнюк, котрий керує змінами у компанії і фактично виступає першою скрипкою у бізнес-процесах. «Климов не втручається, бо довіряє компетенціям партнера, виконуючи при цьому свою частину задач», — розповідає один зі співробітників компанії на правах анонімності через чутливість теми. «За ним же останнє слово у Vesna Capital», — додає він.
Через повномасштабне вторгнення та виклики перед бізнесом у компанії багато чого змінилось. На це впливає і складний вихід на ринок Європи, який йде зовсім не так, як планувалось з самого початку. Втім, як каже інший співрозмовник Scroll.media, Поперешнюк давно займає лідерську роль у бізнесі, просто останнім часом це видно помітніше.
Як і хто керує «Новою поштою»
Особливість Поперешнюка, як стверджують люди з його кола, це пристрасть до навчання: він любить дізнаватись про досвід інших компаній, читати книги та профільну літературу, спілкуватись, переймати експертизу. «Сама так народилась ідея про Наглядову раду — орган, де Поперешнюк хотів зібрати розумних людей зі значною експертизою, аби трансформувати бізнес», — говорить один з колишніх працівників компанії.
У січні 2022 року партнери-засновники розповідали, що хочуть обмежити вплив Наглядової ради на менеджмент компанії і дати останнім можливість самим працювати над розвитком бізнесу.
Та повномасштабна війна все змінила: Поперешнюку та Климову довелось повернутись до управління бізнесом, відкинувши попередні бажання. Тоді ж з Наглядової ради пішли двоє людей — Ірина Папуша та Олександр Ольшанський. Вони приєднались до Наглядової ради у момент її формування, ще у 2015 році. Як стверджують у «Новій пошті», Рада обирається кожні два роки, контракт з Іриною та Олександром вирішили не продовжувати, зберігши більш обмежений склад.
«Наглядова рада — приклад політики Поперешнюка. Її не можна розпустити повністю, не зрозуміють іноземні партнери. Але сам Володимир у неї «награвся» і як і з багатьма іншими департаментами — не бачить у ній потреби», — каже співрозмовник Scroll.media.
У компанії стверджують, що розглядають питання щодо розширення складу Наглядової ради «Нової пошти». «Ми плануємо залучити експертів з міжнародним досвідом», — кажуть у пресслужбі. «Повторення ситуації 2015 року, коли Поперешнюк збирав людей, аби вирішити бізнес-задачі того часу», — підтверджує співрозмовник вказуючи, що велика задача українського бізнесу — надзвичайно складна експансія в Європу.
Втім, проблема в тому, що через повномасштабну війну змінився сам формат залучення засновників, а особливо Поперешнюка: він втручається у кожний аспект роботи бізнесу.
Менш ніж за два місяці «Нова пошта» залишилась без кількох керівників: пішла Олена Плахова, Олександр Бульба та Андрій Кривошапко з NovaPay протягом кількох місяців залишать свої посади, Сергій Карпутєв, керівник Nova Post у Польщі, також йде.
Для публіки Поперешнюк анонсував реформи у «Новій пошті» з метою зменшити число офісних працівників та перевести більше людей до роботи напряму з посилками. За три місяці 1200 людей погодились на зміну позицій, близько 800 людей — пішли.
В реальності, стверджують нинішні та колишні працівники бізнесу, реформа почалась ще у 2024 році, просто не афішувалась. Обійшлось без гучних звільнень, «Нова пошта» пропонувала адекватні умови і справедливу фінансову виплату у випадку бажання звільнитись. Сам же Поперешнюк все більше заглиблювався у бізнес, а його дії за кілька місяців перетворились у «DOGE за прикладом Маска».
Дуже складна експансія
Причиною до початку активних змін в компанії стали результати по Європі: «Нова пошта» розраховувала на значно швидшу експансію і кращі показники. Натомість посилок з Європи та у Європу відправлялось катастрофічно мало, якщо порівнювати з показником по Україні чи навіть замовленнями через сервіс NPShopping.
«Відділення в Україні можуть відправляти тисячі пакунків щодня, відділення у Польщі мали дні, коли відправлялось трохи більше сотні коробок», — додає колишній співробітник компанії.
Як наслідок, часті зміни команд на різних рівнях, повна залученість Поперешнюка у бізнес. А ще — величезні витрати на подальшу експансію по всій Європі одночасно. Це і стало причиною, чому увага Поперешнюка перемкнулась на Україну.
«Давайте будемо відвертими, бізнес «Нової пошти» в Україні — наддохідний і суперуспішний, навіть попри обстріли, знищення складів та відтік населення країни. І все ж у 2024 році компанія показала понад $1 млрд виторгу», — розповідає один з учасників ринку. Дійсно, торік прибуток склав понад 2,5 млрд гривень, а сам бізнес зріс на 22%, відправлено 480 млн посилок та вантажів. Компанія — двигун розвитку електронної комерції в Україні, вона вирвалась в лідери по світу за числом поштоматів.
Та чим більше ресурсів поглинав міжнародний напрямок, тим більш незадоволеним Поперешнюк був через показники українського бізнесу, зокрема, зростанням компанії лише на 22%, замість звичних 30% рік до року, та падінням прибутковості на 36,9%. «Бульба працював по 14-16 годин на день, але навіть повна залученість та відданість бізнесу не допомогла йому зберегти місце, — додає ще одне джерело редакції. — Та ж історія з NovaPay: величезна ліквідність жодних проблем з залученням капіталу, 750 000 користувачів, Fintech-проєкт з ледь не найшвидшим зростанням на ринку. Так просто після 9 років компанії з бізнесу, що зростає, не йдуть».
Зрештою, сходяться в єдиній думці всі співрозмовники редакції, найбільший і головний виклик бізнесу «Нова пошта» — вже не в Україні. Компанія створила lovemark, побудувала найбільшу мережу, зрощує суміжні та дотичні бізнеси у сферах, близьких до логістики. Всього цього немає у Європі, яка потребує надзвичайно великих інвестицій для конкуренції з вже дійсними гравцями там. Ставка на українців не зіграла, а поляки чи німці мають власні лавамарки.
«Вихід — залучення інвестицій, а не просто кредитування. Чи партнерство з великим інституційним гравцем. Але засновники, особливо Поперешнюк, на це не підуть, відмовляючись від цієї ідеї вже багато років. Ресурси шукатимуть в Україні, тому про нові призначення та звільнення ми почуємо ще не раз, — додає співрозмовник редакції зі сфери інвестбанкінгу. — Бізнесу в Україні нічого не загрожує. Але без цих додаткових вливань Nova Post у Європі буде складно».
«Нова пошта» Поперешнюка: як змінюється управління головною поштою країни
В червні 2025 року ми написали, що «Нову пошту» залишає Олена Плахова, а велика частина людей з департаменту комунікацій та маркетингу — йде. Процес ініційовано одним з засновників компанії Володимиром Поперешнюком. Новина наробила шуму: хоча у компанії вже кілька місяців говорили про реформи, С-левел залишався. Згодом додалось, що з компанії також піде багаторічний керівник бізнесу — Олександр Бульба, у компанії це підтвердили кілька тижнів потому.
У центрі комунікації стосовно причин — реформи, що розпочав Поперешнюк. І найчастіше питання, яке задавали редакції у цей час, стосувалось не стільки реформ, скільки іншої людини. Звучало воно приблизно так:
«А де Климов?»
Мова про другого співзасновника компанії «Нова пошта» Вячеслава Климова. Колись не менш медійний, та в останній рік його стало помітно менше. З анонсом реформи у компанії, на перший план вийшов Поперешнюк, котрий керує змінами у компанії і фактично виступає першою скрипкою у бізнес-процесах. «Климов не втручається, бо довіряє компетенціям партнера, виконуючи при цьому свою частину задач», — розповідає один зі співробітників компанії на правах анонімності через чутливість теми. «За ним же останнє слово у Vesna Capital», — додає він.
Через повномасштабне вторгнення та виклики перед бізнесом у компанії багато чого змінилось. На це впливає і складний вихід на ринок Європи, який йде зовсім не так, як планувалось з самого початку. Втім, як каже інший співрозмовник Scroll.media, Поперешнюк давно займає лідерську роль у бізнесі, просто останнім часом це видно помітніше.
Як і хто керує «Новою поштою»
Особливість Поперешнюка, як стверджують люди з його кола, це пристрасть до навчання: він любить дізнаватись про досвід інших компаній, читати книги та профільну літературу, спілкуватись, переймати експертизу. «Сама так народилась ідея про Наглядову раду — орган, де Поперешнюк хотів зібрати розумних людей зі значною експертизою, аби трансформувати бізнес», — говорить один з колишніх працівників компанії.
У січні 2022 року партнери-засновники розповідали, що хочуть обмежити вплив Наглядової ради на менеджмент компанії і дати останнім можливість самим працювати над розвитком бізнесу.
Та повномасштабна війна все змінила: Поперешнюку та Климову довелось повернутись до управління бізнесом, відкинувши попередні бажання. Тоді ж з Наглядової ради пішли двоє людей — Ірина Папуша та Олександр Ольшанський. Вони приєднались до Наглядової ради у момент її формування, ще у 2015 році. Як стверджують у «Новій пошті», Рада обирається кожні два роки, контракт з Іриною та Олександром вирішили не продовжувати, зберігши більш обмежений склад.
«Наглядова рада — приклад політики Поперешнюка. Її не можна розпустити повністю, не зрозуміють іноземні партнери. Але сам Володимир у неї «награвся» і як і з багатьма іншими департаментами — не бачить у ній потреби», — каже співрозмовник Scroll.media.
У компанії стверджують, що розглядають питання щодо розширення складу Наглядової ради «Нової пошти». «Ми плануємо залучити експертів з міжнародним досвідом», — кажуть у пресслужбі. «Повторення ситуації 2015 року, коли Поперешнюк збирав людей, аби вирішити бізнес-задачі того часу», — підтверджує співрозмовник вказуючи, що велика задача українського бізнесу — надзвичайно складна експансія в Європу.
Втім, проблема в тому, що через повномасштабну війну змінився сам формат залучення засновників, а особливо Поперешнюка: він втручається у кожний аспект роботи бізнесу.
Менш ніж за два місяці «Нова пошта» залишилась без кількох керівників: пішла Олена Плахова, Олександр Бульба та Андрій Кривошапко з NovaPay протягом кількох місяців залишать свої посади, Сергій Карпутєв, керівник Nova Post у Польщі, також йде.
Для публіки Поперешнюк анонсував реформи у «Новій пошті» з метою зменшити число офісних працівників та перевести більше людей до роботи напряму з посилками. За три місяці 1200 людей погодились на зміну позицій, близько 800 людей — пішли.
В реальності, стверджують нинішні та колишні працівники бізнесу, реформа почалась ще у 2024 році, просто не афішувалась. Обійшлось без гучних звільнень, «Нова пошта» пропонувала адекватні умови і справедливу фінансову виплату у випадку бажання звільнитись. Сам же Поперешнюк все більше заглиблювався у бізнес, а його дії за кілька місяців перетворились у «DOGE за прикладом Маска».
Дуже складна експансія
Причиною до початку активних змін в компанії стали результати по Європі: «Нова пошта» розраховувала на значно швидшу експансію і кращі показники. Натомість посилок з Європи та у Європу відправлялось катастрофічно мало, якщо порівнювати з показником по Україні чи навіть замовленнями через сервіс NPShopping.
«Відділення в Україні можуть відправляти тисячі пакунків щодня, відділення у Польщі мали дні, коли відправлялось трохи більше сотні коробок», — додає колишній співробітник компанії.
Як наслідок, часті зміни команд на різних рівнях, повна залученість Поперешнюка у бізнес. А ще — величезні витрати на подальшу експансію по всій Європі одночасно. Це і стало причиною, чому увага Поперешнюка перемкнулась на Україну.
«Давайте будемо відвертими, бізнес «Нової пошти» в Україні — наддохідний і суперуспішний, навіть попри обстріли, знищення складів та відтік населення країни. І все ж у 2024 році компанія показала понад $1 млрд виторгу», — розповідає один з учасників ринку. Дійсно, торік прибуток склав понад 2,5 млрд гривень, а сам бізнес зріс на 22%, відправлено 480 млн посилок та вантажів. Компанія — двигун розвитку електронної комерції в Україні, вона вирвалась в лідери по світу за числом поштоматів.
Та чим більше ресурсів поглинав міжнародний напрямок, тим більш незадоволеним Поперешнюк був через показники українського бізнесу, зокрема, зростанням компанії лише на 22%, замість звичних 30% рік до року, та падінням прибутковості на 36,9%. «Бульба працював по 14-16 годин на день, але навіть повна залученість та відданість бізнесу не допомогла йому зберегти місце, — додає ще одне джерело редакції. — Та ж історія з NovaPay: величезна ліквідність жодних проблем з залученням капіталу, 750 000 користувачів, Fintech-проєкт з ледь не найшвидшим зростанням на ринку. Так просто після 9 років компанії з бізнесу, що зростає, не йдуть».
Зрештою, сходяться в єдиній думці всі співрозмовники редакції, найбільший і головний виклик бізнесу «Нова пошта» — вже не в Україні. Компанія створила lovemark, побудувала найбільшу мережу, зрощує суміжні та дотичні бізнеси у сферах, близьких до логістики. Всього цього немає у Європі, яка потребує надзвичайно великих інвестицій для конкуренції з вже дійсними гравцями там. Ставка на українців не зіграла, а поляки чи німці мають власні лавамарки.
«Вихід — залучення інвестицій, а не просто кредитування. Чи партнерство з великим інституційним гравцем. Але засновники, особливо Поперешнюк, на це не підуть, відмовляючись від цієї ідеї вже багато років. Ресурси шукатимуть в Україні, тому про нові призначення та звільнення ми почуємо ще не раз, — додає співрозмовник редакції зі сфери інвестбанкінгу. — Бізнесу в Україні нічого не загрожує. Але без цих додаткових вливань Nova Post у Європі буде складно».
