Як фізособам звітувати про КІК, щоб не отримати штраф, та які нюанси для українців за кордоном – поради юриста
Починаючи з 2022 року на фізичних та юридичних осіб-контролерів іноземних компаній (КІК) був покладений обовʼязок повідомляти про ці компанії, звітувати про їх прибуток та платити податки. За невиконання – штрафи, і доволі великі (за неповідомлення – 908400 грн, за незвітування – 302800 грн). Тим часом граничні строки звітування наближаються – подати звіт про КІК необхідно до 1 травня 2025 року. Щоправда, на час війни штрафи за порушення не застосовуються.
Адвокат, СЕО Tretten Lawyers Максим Носарев у своїй колонці розповів, як діяти українцям, які не подавали жодної звітності про КІК під час воєнного стану, як працює звільнення від штрафів і на які випадки воно поширюється. А також про нюанси законодавства щодо КІК для громадян, які виїхали за кордон через війну.
Якщо не подавати повідомлення про КІК, чи може податкова про нього дізнатися?
Питання не в тому, чи українська податкова дізнається про КІК – питання в тому, коли вона дізнається. А вона дізнається, обовʼязково.
По-перше, обмін інформацією між українською податковою та колегами з Польщі, Словаччини та інших країн вже розпочався. І навіть якщо ваш КІК працює в якихось дуже віддалених юрисдикціях, не повідомлення про нього – на ваш страх і ризик!
Уявімо, у вас дуже давно є КІК в Туркменістані, обмін інформацією з яким не відбувається. Компанія фактично не працює з 2020 року і цього року ви хочете її ліквідувати.
Звісно, існує вірогідність, що якщо компанія буде ліквідована, і далі ніякого обміну інформацією за ретроспективні періоди не буде, то вас пронесе. Але по факту питання стоїть так: подати декілька звітів з нульовими показниками, заплативши бухгалтеру за складання фінзвітів, та спати спокійно – чи нічого не платити і не подавати, але розуміти, що є потенційний ризик влетіти на величезні штрафи.
По-друге, у податкової є й інші джерела інформації, як-от партнери за КІК. Уявімо, що декілька громадян України засновують компанію в Польщі. Всі є контролерами, але не всі хочуть виконувати зобовʼязання щодо КІК. Умовно, якщо Колесник хоче звітувати, це не означає, що Петренко також має це робити.
Але якщо Колесник прозвітує про цю компанію і подасть про неї інформацію в податкову, він тим самим повідомить про те, що десь там ще є Петренко. Після цього до Петренка також може прийти українська податкова з запитом, чому він не повідомив про КІК і не подав такий самий звіт, як його партнер Колесник.
Невиконання обов’язку однією людиною не звільняє інших від виконання цього обовʼязку. Тому зазвичай ми рекомендуємо в такій ситуації все ж повідомляти про КІК.
Взаємозв’язок обов’язку звітування про КІК та статусу податкового резидента
Важливо розуміти: звітують та сплачують податки з КІК податкові резиденти України. Якщо особа не є податковим резидентом України (далі для зручності писатиму просто «резидент») – на неї всі ці обовʼязки не розповсюджуються. Вона не має ані подавати повідомлення про КІК, ані звітувати, ані платити податки.
Часто резидентство ототожнюють з громадянством: громадянин – значить резидент. Але це не так. Резидентство повʼязане саме із податковим статусом, у той час, як громадянство повʼязане з набуттям громадянських прав та обовʼязків (голосувати, служити в армії тощо).
Наведу приклади. Як фізособа є громадянином України, але 10 років тому виїхала на постійне проживання в Америку чи Ізраїль – вона не є податковим резидентом. Водночас якщо фізособа не є громадянином України, але отримала посвідку на постійне проживання, мешкає на території України 10 років, має тут бізнес, родину і майно – вона є резидентом.
З початком повномасштабного вторгнення дуже багато українців виїхало за кордон. Виникає питання: чи є вони резидентами України і чи мають вони продовжувати виконувати обовʼязки за КІК?
Це залежить від того, чи вважається вона податковим резидентом України. І звідси випливає наступне питання…
В якому випадку можна вважати, що фізособа є чи не є податковим резидентом України?
Одразу зауважу, що можливості відмовитись від статусу податкового резидента українське законодавство не передбачає. Фізособа не може подати якусь заяву до податкової служби про скасування свого резидентства.
Статус податкового резидента залежить від виконання певної кількості критеріїв, серед яких:
- постійне проживання на території України;
- наявність центру життєвих інтересів в Україні (здійснення певної економічної діяльності, у тому числі наявність зареєстрованого ФОП, наявність майна тощо).
Якщо особа не проживає в Україні більше ніж 183 дні, не має тут ФОП, не здійснює жодної діяльності в Україні, не отримує жодних доходів і навіть не має майна – можна говорити про те, що ця особа не є податковим резидентом України, а відповідно, вона не повинна звітувати про КІК та сплачувати податки.
Однак, є нюанс – документально це ніяк не підтверджується. Наша податкова не дасть жодної довідки, що Петренко – не є резидентом. Хіба що втрату статусу резидента можна підтвердити рішенням суду за вже відкритою адміністративною справою.
Щоб зрозуміти, чиїм же податковим резидентом є та чи інша фізособа, більшістю цивілізованих держав були прийняті та затверджені Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Зрозуміло, що кожна держава зацікавлена в тому, щоб люди сплачували податки саме їй. Наприклад, деякі держави вважають, що якщо людина прожила на їх території 183 дні і більше, то вона вже вважається резидентом цієї держави. Одночасно, українська податкова не схильна вважати, що людина позбулася статусу резидента, якщо не живе в Україні, але у неї тут залишилося майно, прописка або ФОП.
Якщо ви не вважаєте себе податковим резидентом України, ви не повинні повідомляти та звітувати про КІК. Але майте на увазі: якщо податкова виявить неподання звіту і застосує штрафні санкції, ви маєте довести, що ви не є ПРУ.
Якщо людина перестала відповідати критеріям податкового резидентства – чи подавати повідомлення про припинення контролю над КІК?
Уявімо, що ви були податковим резидентом України у 2021-2024 роках. Ви справно звітували та сплачували податки з КІК. Однак у 2024 році ви позбулися діяльності та доходів в Україні і вже рік живете за кордоном, отримали чи отримуєте посвідку на проживання, ведете тут підприємницьку діяльність, маєте страховку тощо.
По всім критеріям, ви не є податковим резидентом України і для вас «вимикаються» всі обовʼязки щодо КІК. При цьому, юридично ви не перестали володіти контролем над іноземною компанією – отже ви не маєте подавати повідомлення про припинення участі в КІК. Ви просто перестаєте звітувати.
І тут настає ризикований момент. Оскільки раніше ви звітували про КІК, українська податкова побачить, що за 2025 рік жодних звітів не надходило, у тому числі про припинення контролю. В такій ситуації є досить висока ймовірність, що податкова відправить вам запит щодо того, чому не подана звітність і в які терміни вона буде подаватись.
В такому випадку ви маєте бути готові надати пояснення та підтвердити документально, що за певними критеріями ви перестали бути податковим резидентом України, натомість тепер ви – податковий резидент іншої держави. Тобто маєте постійне місце проживання, місцевий ФОП або роботу, родина проживає в цій країні, діти ходять в садочок, а собаки – на собачий майданчик…
І наша податкова або врахує це, або проігнорує і випише штраф, який доведеться оскаржувати в адміністративному порядку або в суді.
Але в такій ситуації, ми розуміємо, що правда буде, скоріше за все, на вашій стороні.
Звільнення від штрафів КІК – як це працює?
Так склалося, що початок звітування про КІК в Україні наклався на повномасштабну війну. У звʼязку з цим, було встановлено послаблення: фізособа податковий резидент України звільняється від відповідальності за неподання звітності, несвоєчасне подання звітності, неподання повідомлення про КІК, подання звітів з помилками за весь період, починаючи з 24 лютого 2022 року до закінчення дії воєнного стану.
Тобто, весь період війни по факту є пільговим. Але це не означає, що можна взагалі нічого не робити!
Якщо протягом 6 місяців з моменту закінчення воєнного стану ви подасте всі повідомлення та звіти про КІК за весь період воєнного стану, виправите помилки і усунете будь-які розбіжності, штрафні санкції вам не загрожують.
Але…
Війна триває вже понад три роки. Це вже не аби який пласт роботи. Чи встигнете ви підготувати всі необхідні звіти – зібрати фінзвітність, дані бухгалтерського обліку, все це перекласти та завірити, порахувати дохід та податки, врахувавши величезну кількість нюансів, за 6 місяців? Якщо ні, у мене для вас погані новини.
Тому я рекомендую готувати документи та звітувати вчасно або хоча б почати готуватися до звітування вже зараз та з необхідно проконсультуватися з профільними юристами.
Автор: Максим Носарев, адвокат та СЕО Tretten Lawyers
Як фізособам звітувати про КІК, щоб не отримати штраф, та які нюанси для українців за кордоном – поради юриста
Починаючи з 2022 року на фізичних та юридичних осіб-контролерів іноземних компаній (КІК) був покладений обовʼязок повідомляти про ці компанії, звітувати про їх прибуток та платити податки. За невиконання – штрафи, і доволі великі (за неповідомлення – 908400 грн, за незвітування – 302800 грн). Тим часом граничні строки звітування наближаються – подати звіт про КІК необхідно до 1 травня 2025 року. Щоправда, на час війни штрафи за порушення не застосовуються.
Адвокат, СЕО Tretten Lawyers Максим Носарев у своїй колонці розповів, як діяти українцям, які не подавали жодної звітності про КІК під час воєнного стану, як працює звільнення від штрафів і на які випадки воно поширюється. А також про нюанси законодавства щодо КІК для громадян, які виїхали за кордон через війну.
Якщо не подавати повідомлення про КІК, чи може податкова про нього дізнатися?
Питання не в тому, чи українська податкова дізнається про КІК – питання в тому, коли вона дізнається. А вона дізнається, обовʼязково.
По-перше, обмін інформацією між українською податковою та колегами з Польщі, Словаччини та інших країн вже розпочався. І навіть якщо ваш КІК працює в якихось дуже віддалених юрисдикціях, не повідомлення про нього – на ваш страх і ризик!
Уявімо, у вас дуже давно є КІК в Туркменістані, обмін інформацією з яким не відбувається. Компанія фактично не працює з 2020 року і цього року ви хочете її ліквідувати.
Звісно, існує вірогідність, що якщо компанія буде ліквідована, і далі ніякого обміну інформацією за ретроспективні періоди не буде, то вас пронесе. Але по факту питання стоїть так: подати декілька звітів з нульовими показниками, заплативши бухгалтеру за складання фінзвітів, та спати спокійно – чи нічого не платити і не подавати, але розуміти, що є потенційний ризик влетіти на величезні штрафи.
По-друге, у податкової є й інші джерела інформації, як-от партнери за КІК. Уявімо, що декілька громадян України засновують компанію в Польщі. Всі є контролерами, але не всі хочуть виконувати зобовʼязання щодо КІК. Умовно, якщо Колесник хоче звітувати, це не означає, що Петренко також має це робити.
Але якщо Колесник прозвітує про цю компанію і подасть про неї інформацію в податкову, він тим самим повідомить про те, що десь там ще є Петренко. Після цього до Петренка також може прийти українська податкова з запитом, чому він не повідомив про КІК і не подав такий самий звіт, як його партнер Колесник.
Невиконання обов’язку однією людиною не звільняє інших від виконання цього обовʼязку. Тому зазвичай ми рекомендуємо в такій ситуації все ж повідомляти про КІК.
Взаємозв’язок обов’язку звітування про КІК та статусу податкового резидента
Важливо розуміти: звітують та сплачують податки з КІК податкові резиденти України. Якщо особа не є податковим резидентом України (далі для зручності писатиму просто «резидент») – на неї всі ці обовʼязки не розповсюджуються. Вона не має ані подавати повідомлення про КІК, ані звітувати, ані платити податки.
Часто резидентство ототожнюють з громадянством: громадянин – значить резидент. Але це не так. Резидентство повʼязане саме із податковим статусом, у той час, як громадянство повʼязане з набуттям громадянських прав та обовʼязків (голосувати, служити в армії тощо).
Наведу приклади. Як фізособа є громадянином України, але 10 років тому виїхала на постійне проживання в Америку чи Ізраїль – вона не є податковим резидентом. Водночас якщо фізособа не є громадянином України, але отримала посвідку на постійне проживання, мешкає на території України 10 років, має тут бізнес, родину і майно – вона є резидентом.
З початком повномасштабного вторгнення дуже багато українців виїхало за кордон. Виникає питання: чи є вони резидентами України і чи мають вони продовжувати виконувати обовʼязки за КІК?
Це залежить від того, чи вважається вона податковим резидентом України. І звідси випливає наступне питання…
В якому випадку можна вважати, що фізособа є чи не є податковим резидентом України?
Одразу зауважу, що можливості відмовитись від статусу податкового резидента українське законодавство не передбачає. Фізособа не може подати якусь заяву до податкової служби про скасування свого резидентства.
Статус податкового резидента залежить від виконання певної кількості критеріїв, серед яких:
- постійне проживання на території України;
- наявність центру життєвих інтересів в Україні (здійснення певної економічної діяльності, у тому числі наявність зареєстрованого ФОП, наявність майна тощо).
Якщо особа не проживає в Україні більше ніж 183 дні, не має тут ФОП, не здійснює жодної діяльності в Україні, не отримує жодних доходів і навіть не має майна – можна говорити про те, що ця особа не є податковим резидентом України, а відповідно, вона не повинна звітувати про КІК та сплачувати податки.
Однак, є нюанс – документально це ніяк не підтверджується. Наша податкова не дасть жодної довідки, що Петренко – не є резидентом. Хіба що втрату статусу резидента можна підтвердити рішенням суду за вже відкритою адміністративною справою.
Щоб зрозуміти, чиїм же податковим резидентом є та чи інша фізособа, більшістю цивілізованих держав були прийняті та затверджені Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Зрозуміло, що кожна держава зацікавлена в тому, щоб люди сплачували податки саме їй. Наприклад, деякі держави вважають, що якщо людина прожила на їх території 183 дні і більше, то вона вже вважається резидентом цієї держави. Одночасно, українська податкова не схильна вважати, що людина позбулася статусу резидента, якщо не живе в Україні, але у неї тут залишилося майно, прописка або ФОП.
Якщо ви не вважаєте себе податковим резидентом України, ви не повинні повідомляти та звітувати про КІК. Але майте на увазі: якщо податкова виявить неподання звіту і застосує штрафні санкції, ви маєте довести, що ви не є ПРУ.
Якщо людина перестала відповідати критеріям податкового резидентства – чи подавати повідомлення про припинення контролю над КІК?
Уявімо, що ви були податковим резидентом України у 2021-2024 роках. Ви справно звітували та сплачували податки з КІК. Однак у 2024 році ви позбулися діяльності та доходів в Україні і вже рік живете за кордоном, отримали чи отримуєте посвідку на проживання, ведете тут підприємницьку діяльність, маєте страховку тощо.
По всім критеріям, ви не є податковим резидентом України і для вас «вимикаються» всі обовʼязки щодо КІК. При цьому, юридично ви не перестали володіти контролем над іноземною компанією – отже ви не маєте подавати повідомлення про припинення участі в КІК. Ви просто перестаєте звітувати.
І тут настає ризикований момент. Оскільки раніше ви звітували про КІК, українська податкова побачить, що за 2025 рік жодних звітів не надходило, у тому числі про припинення контролю. В такій ситуації є досить висока ймовірність, що податкова відправить вам запит щодо того, чому не подана звітність і в які терміни вона буде подаватись.
В такому випадку ви маєте бути готові надати пояснення та підтвердити документально, що за певними критеріями ви перестали бути податковим резидентом України, натомість тепер ви – податковий резидент іншої держави. Тобто маєте постійне місце проживання, місцевий ФОП або роботу, родина проживає в цій країні, діти ходять в садочок, а собаки – на собачий майданчик…
І наша податкова або врахує це, або проігнорує і випише штраф, який доведеться оскаржувати в адміністративному порядку або в суді.
Але в такій ситуації, ми розуміємо, що правда буде, скоріше за все, на вашій стороні.
Звільнення від штрафів КІК – як це працює?
Так склалося, що початок звітування про КІК в Україні наклався на повномасштабну війну. У звʼязку з цим, було встановлено послаблення: фізособа податковий резидент України звільняється від відповідальності за неподання звітності, несвоєчасне подання звітності, неподання повідомлення про КІК, подання звітів з помилками за весь період, починаючи з 24 лютого 2022 року до закінчення дії воєнного стану.
Тобто, весь період війни по факту є пільговим. Але це не означає, що можна взагалі нічого не робити!
Якщо протягом 6 місяців з моменту закінчення воєнного стану ви подасте всі повідомлення та звіти про КІК за весь період воєнного стану, виправите помилки і усунете будь-які розбіжності, штрафні санкції вам не загрожують.
Але…
Війна триває вже понад три роки. Це вже не аби який пласт роботи. Чи встигнете ви підготувати всі необхідні звіти – зібрати фінзвітність, дані бухгалтерського обліку, все це перекласти та завірити, порахувати дохід та податки, врахувавши величезну кількість нюансів, за 6 місяців? Якщо ні, у мене для вас погані новини.
Тому я рекомендую готувати документи та звітувати вчасно або хоча б почати готуватися до звітування вже зараз та з необхідно проконсультуватися з профільними юристами.
Автор: Максим Носарев, адвокат та СЕО Tretten Lawyers
