9 червня Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Про те, як він працюватиме, розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

Які ставки податків?

• Наразі ставка складає 23% (ПДФО та військовий збір). З набуттям законом чинності буде діяти 10% ПДФО зі звільненням від оподаткування військовим збором. Продажі на суму до 2000 євро на рік не оподатковуватимуться.
• При цьому, ставка у 10% може знизитись. Вона прив’язана до військового збору, який на час воєнного стану та у наступні три роки з моменту його скасування складає 5%. На четвертий рік після скасування воєнного стану збір знизиться до 1,5%. Відповідно відкоригується розмір податкової ставки, який утримується з продавців цифровими платформами – замість 10% буде 6,5%, а надалі після скасування військового збору – 5%.

«Важливо сказати, що це не закон «про податок на шкарпетки». Верховна Рада не збиралася і не вводила нового податку на купівлю-продаж товарів. Розмір податку на продаж товарів та послуг, навпаки, зменшено з 23% до 10%», – зауважив Гетманцев.

Як оподаткування працюватиме на практиці?

• За даними Гетманцева, доходи від платформ отримують до пів мільйона громадян. Це і кур’єри, і таксисти, і звичайні люди, які продають речі за допомогою якихось сервісів. Для такої великої кількості людей норма про обов’язок подання декларацій є надто обтяжливою. Тому норма про обов’язковість декларування користувачами виключена з законопроєкту ще до внесення до Верховної Ради.

«Раніше всі мали заповнювати декларацію, заходити до електронного кабінету, звіряти, скільки коштів отримали впродовж року. Це складно, розумієте? А тепер людина навіть не відчуватиме, що щось відбувається. Тепер ця робота перекладена на платформи, які зроблять усе одним кліком», – стверджує Гетманцев.

• Законом передбачено, що цифрові платформи самі утримуватимуть з людей податок і перераховуватимуть до державного бюджету. Для цього, вони повинні будуть отримати державну реєстрацію. «При цьому самі платформи зацікавлені у реєстрації, адже зареєстровані оператори отримують конкурентну перевагу як легальний бізнес», – відзначає Гетманцев.
• На платформи покладаються чотири обов’язки:
  • Оператори платформ мають зареєструватися в ДПС, якщо продавці з України отримують доходи через такі платформи.
  • Платформи мають ідентифікувати особу – тобто з цими сервісами не громадяни не зможуть працювати анонімно.
  • Платформи товарів оподатковують дохід користувача від 2000 євро на рік за ставкою 10% і перераховують ці гроші до державного бюджету.
  • Платформи послуг оподатковують доходи від нуля і так само перераховують гроші до бюджету. Крім того, платформи мають надати податковим органам інформацію про доходи, які отримав продавець.
  • Все це має відбуватись автоматично, тому платформи здійснять одноразові інвестиції в розробку програмного забезпечення, яке автоматизує ідентифікацію користувачів, облік та утримання податків.
• Єдина вимога для користувачів – працювати через зареєстровану платформу. В таких випадках нічого додатково робити не потрібно – платформа виконає вимоги законодавства сама. Якщо ж людина працює через незареєстровану платформу, то діятимуть загальні правила оподаткування.
• Реєстр операторів платформ буде доступним на сайті ДПС.
• При цьому, понад 95% громадян взагалі не відчують ніяких змін, оскільки, за даними Гетманцева, впродовж року продають товарів на суму менш як 2 000 євро.

Як контролюватимуть цей ліміт?

• Звітування операторів платформ здійснюватиметься раз на рік в електронній формі. Коли податкова отримає інформацію про обсяг нарахованих доходів людині за рік, вона зіставить всі доходи цієї людини з різних платформ. Якщо виникне переліміт, то на різницю нарахує 10% і повідомить про це людину. І ця людина має сплатити ці 10%.

«Тобто якщо людина продає на 10 платформах, а на кожній отримує з продажу 1000 євро доходу на рік, податкова порахує і скаже, що з доходу у 8 000 євро потрібно заплатити 10%», – пояснив Гетманцев.

Коли запрацює закон?

• Закон складається з кількох блоків:
  • міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи,
  • зручність та прозорість виконання операторами платформ своїх податкових обов’язків в Україні,
  • оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-резидентами України через цифрові платформи.
• Окремі положення закону набувають чинності з 1 листопада, зокрема щодо обов’язку операторів платформ зареєструватися в ДПС. Однак більшість положень законопроєкту набуває чинності з 1 січня 2027 року.

Чим прийнята версія закону відрізняється від попередніх?

• Підготовка закону тривала понад рік. За словами Гетманцева, порівняно з оригінальною редакцією Мінфіну документ фактично повністю переписали, усунувши основні ризики.
• Зокрема, відмовилися від норми про обов’язкове розкриття банківської таємниці. Мінфін пропонував запровадити спеціальні банківські рахунки, доступ до яких могла б отримувати податкова. У законі цієї норми немає.
• Запровадили пільгу на продажі до 2000 євро. У редакції першого урядового законопроєкту № 14025, який у березні було відхилено Верховною Радою, йшлося про 12 прожиткових мінімумів (близько 36 000 гривень) за умови подання декларації.
• Дозволили ФОПам працювати через цифрові платформи. У редакції Мінфіну це було заборонено.