У середині травня компанія Cerebras Systems — більш відома як просто Cerebras — провела дуже успішне IPO: вдалось залучити $5,5 млрд, оцінка зросла до $60 млрд. Та в реальності у компанії, якій вже 10 років, був момент тотального провалу — вона перебувала на межі закриття.

• У 2019 році, коли компанії було лише три роки, вона була близькою до банкрутства, спаливши приголомшливу кількість грошей. Вона намагалася подолати технічну проблему, яку ніхто в напівпровідниковій індустрії не вважав можливою для реалізації.

«Ми витрачали близько $8 млн на місяць, — розповів засновник і CEO Ендрю Фельдман TechCrunch про той період. — На той момент ми вже спалили майже $200 млн, намагаючись подолати одну технічну проблему».

• Кожні кілька тижнів Фельдман був змушений проходити болісний «шлях ганьби» до засідання ради директорів, щоб повідомити про чергову невдачу та ще більше спалених грошей.
• Але вибору не було. Без рішення Cerebras усе одно була приречена.

Компанію заснували з ідеєю, яка на папері виглядала просто. Індустрія мікропроцесорів понад 50 років робила CPU швидшими й дешевшими, вміщуючи більше транзисторів на кремнієву пластину та розрізаючи ці пластини на дедалі менші шматки. Але AI вимагав настільки великих обчислювальних потужностей, що багато чипів доводилося поєднувати між собою та змушувати взаємодіяти. Засновники Cerebras вважали, що якщо перетворити цілу, ще більшу пластину на один гігантський потужний чип — це працюватиме швидше.

Проблема була в тому, що раніше ніхто й ніколи не робив цього успішно — ні для AI, ні взагалі з будь-якої причини. Координація такої кількості мікроскопічних електронних компонентів на більшій, але все ще тонкій поверхні створювала каскад інженерних проблем.

Після того як Cerebras пройшла перший рубіж — спроєктувала мегачип і виготовила його разом із TSMC — команда зіткнулася зі справжньою перешкодою.

Вони не могли подолати проблему «пакування» (packaging). Це включає все після виробництва самого кремнію: кріплення до материнської плати, подачу живлення, охолодження, а також канали передачі та повернення даних, пояснив Фельдман.

Чипи Cerebras були у 58 разів більшими і використовували у 40 разів більше енергії, ніж будь-хто інший в індустрії. Не існувало готових систем охолодження. Не було постачальників. Не було виробничих партнерів.

Команді Cerebras залишився лише метод проб і помилок, під час якого «ми знищили величезну кількість чипів» і спалили величезні суми грошей. Але без працездатного packaging чип був марним.

Після цілої купи помилок та спроб, у 2019 році у липні все в один момент таки спрацювало.

День, коли чип нарешті запрацював, був також приблизно через два роки після того, як OpenAI обговорювала придбання Cerebras. Фельдман підтвердив TechCrunch, що це справді відбувалося. Ці переговори зірвалися через дедалі більші суперечки серед засновників OpenAI, кілька з яких є ангельськими інвесторами Cerebras.