Іран пригрозив узяти під контроль інтернет-кабелі в Ормузькій протоці

Іранські державні медіа Tasnim і Fars, пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції, запропонували використати контроль над Ормузькою протокою для заробітку на підводних інтернет-кабелях, які проходять через регіон. Про це пише The Guardian.

  • У матеріалі Tasnim пропонується одразу кілька кроків: запровадити ліцензійні збори за використання кабелів, зобов’язати великі технологічні компанії — Meta, Google, Amazon і Microsoft — працювати «відповідно до законів Ісламської Республіки», а також монополізувати ремонт і обслуговування підводної інфраструктури. Видання стверджує, що це могло б приносити Ірану «сотні мільйонів доларів» щороку.
  • За даними The Guardian, під Ормузькою протокою проходять щонайменше сім підводних кабелів. Частина з них критично важлива для датацентрів та AI-інфраструктури країн Перської затоки, які зараз активно інвестують у розвиток штучного інтелекту та хмарних сервісів.
  • Іранські медіа посилаються на статтю 34 Конвенції ООН з морського права 1982 року, стверджуючи, що Тегеран може претендувати на частину морського дна в Ормузькій протоці. Водночас експерти сумніваються, що така схема є юридично або технічно реалістичною.
  • Експерт із інтернет-інфраструктури компанії Kentik Даг Мадорі зазначив, що більшість кабелів не підключені до Ірану й проходять морем за межами його території. За його словами, відокремити трафік конкретних компаній для стягнення плати фактично неможливо, а будь-які спроби «збирати мито» могли б працювати лише через прямі погрози.
  • The Guardian також порушує питання можливого пошкодження кабелів. На думку Мадорі, Іран навряд чи здатен непомітно перерізати підводні лінії зв’язку: країна не має необхідних технологій, а регіон перебуває під постійним повітряним контролем США. Експерт назвав такий сценарій «самогубною місією».
  • У разі пошкодження кабелів найбільше постраждають країни Перської затоки, оскільки ці лінії здебільшого обслуговують саме регіональний трафік. Водночас глобальний інтернет навряд чи зазнає масштабних перебоїв: на відміну від кабелів через Суецький канал та Єгипет, маршрути через Ормузьку протоку не є ключовими для зв’язку між Європою та Азією.

Зазвичай пошкодження підводних кабелів ремонтують доволі швидко — у світі щотижня трапляється кілька таких інцидентів, а ремонтні судна постійно працюють у різних регіонах. Однак, якщо Іран почне погрожувати ремонтним командам або суднам, перебої можуть затягнутися. Як зазначив Мадорі, «ремонтні судна не працюють під обстрілами».

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.

Іран пригрозив узяти під контроль інтернет-кабелі в Ормузькій протоці

Іранські державні медіа Tasnim і Fars, пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції, запропонували використати контроль над Ормузькою протокою для заробітку на підводних інтернет-кабелях, які проходять через регіон. Про це пише The Guardian.

  • У матеріалі Tasnim пропонується одразу кілька кроків: запровадити ліцензійні збори за використання кабелів, зобов’язати великі технологічні компанії — Meta, Google, Amazon і Microsoft — працювати «відповідно до законів Ісламської Республіки», а також монополізувати ремонт і обслуговування підводної інфраструктури. Видання стверджує, що це могло б приносити Ірану «сотні мільйонів доларів» щороку.
  • За даними The Guardian, під Ормузькою протокою проходять щонайменше сім підводних кабелів. Частина з них критично важлива для датацентрів та AI-інфраструктури країн Перської затоки, які зараз активно інвестують у розвиток штучного інтелекту та хмарних сервісів.
  • Іранські медіа посилаються на статтю 34 Конвенції ООН з морського права 1982 року, стверджуючи, що Тегеран може претендувати на частину морського дна в Ормузькій протоці. Водночас експерти сумніваються, що така схема є юридично або технічно реалістичною.
  • Експерт із інтернет-інфраструктури компанії Kentik Даг Мадорі зазначив, що більшість кабелів не підключені до Ірану й проходять морем за межами його території. За його словами, відокремити трафік конкретних компаній для стягнення плати фактично неможливо, а будь-які спроби «збирати мито» могли б працювати лише через прямі погрози.
  • The Guardian також порушує питання можливого пошкодження кабелів. На думку Мадорі, Іран навряд чи здатен непомітно перерізати підводні лінії зв’язку: країна не має необхідних технологій, а регіон перебуває під постійним повітряним контролем США. Експерт назвав такий сценарій «самогубною місією».
  • У разі пошкодження кабелів найбільше постраждають країни Перської затоки, оскільки ці лінії здебільшого обслуговують саме регіональний трафік. Водночас глобальний інтернет навряд чи зазнає масштабних перебоїв: на відміну від кабелів через Суецький канал та Єгипет, маршрути через Ормузьку протоку не є ключовими для зв’язку між Європою та Азією.

Зазвичай пошкодження підводних кабелів ремонтують доволі швидко — у світі щотижня трапляється кілька таких інцидентів, а ремонтні судна постійно працюють у різних регіонах. Однак, якщо Іран почне погрожувати ремонтним командам або суднам, перебої можуть затягнутися. Як зазначив Мадорі, «ремонтні судна не працюють під обстрілами».

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.
Читати на тему