19 березня Міністерство фінансів оприлюднило «великий податковий законопроєкт», в якому зібрали всі новації, що вимагає від України МВФ. А саме: оподаткування доходів з цифрових платформ, повернення мит на посилки від 150 євро, закріплення ВЗ та сумнозвісний ПДВ для ФОП, щоправда, вже від 4 млн грн.

Про цю ініціативу ми писали раніше більш детально. Спочатку ці нововведення були серед prior actions, але через опір громадськості та відсутність «політичної волі» в Парламенті з МВФ домовились відкласти їх до весни.

І ось вони повертаються.

Що тепер?

З оподаткуванням доходів з цифрових платформ (ініціатива більш відома як «Закон про OLX») все не так страшно, а з посилками до €150 – давно зрозуміло. І навіть закріплення військового збору не викликало значного резонансу в суспільстві, враховуючи, що навіть після закінчення війни росія навряд чи анігілює.

Інша справа – введення обовʼязкової реєстрації платниками ПДВ для ФОП. Збільшення порогу з 1 млн грн на рік до 4 млн грн – це компроміс, який пропонували аналітики, щоб принаймні не вбити чверть усього українського малого бізнесу. В BRDO також пропонували вирівнювати поріг ПДВ поетапно, замість того, щоб рубити з плеча, але цю пропозицію проігнорували.

«Великий податковий законопроєкт» зобовʼязує ставати платниками ПДВ всіх спрощенців, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. Щоб полегшити цей транзішн, ФОПам збільшать податковий звітний період – з 1 місяця до 3 місяців. А за перші п’ять порушень, допущених під час адміністрування ПДВ у перший рік роботи ініціативи, штрафуватимуть лише на 1 гривню.

Датою набуття змін у законопроєкті визначено 1 січня 2027 року. Тобто всі ФОПи, які заробили від 4 млн грн за 2026 рік, стануть платниками ПДВ. Як відмічає «Економічна правда», це не означає, що дата остаточна – не виключено, що депутати спробують її змінити. Адже не лише ФОПи не встигнуть підготуватися до нових умов роботи з наступного року, але й, імовірно, сама податкова, навантаження на яку може зрости у рази.