З 1 січня 2027 року близько 600 000 ФОПів на спрощеній системі оподаткування можуть стати платниками ПДВ, якщо зароблять понад 1 млн грн за 2026 рік. Законодавчі зміни вже активно готуються, а дискусії на тему «перемога чи зрада» тривають.

Свою думку на цю тему висловив Артем Бородатюк, ІТ-групи компаній FRACTAL, яка починалась з агенції діджитал-маркетингу Netpeak у 2006 році, а нині обʼєднує під своєю парасолькою декілька десятків брендів і активно розширює перелік внаслідок інвестицій та M&A. Якщо коротко, він вважає, що дану ініціативу неможливо допрацювати — її потрібно скасовувати.

Редакція Scroll.media наводить його допис повністю.

Під кінець року хотілося б писати про щось хороше, і я ще про це напишу :). Але зараз — про ініціативу Мінфіну щодо сплати ПДВ для ФОПів.

1. Податки як такі — це зло. Чим менші податки, тим більше грошей буде в країні.
2. Коли держава надмірно втручається в бізнес та економіку — це теж зло. Чим менше регуляцій, тим сильнішою буде економіка.

Це два базові пункти, так би мовити, моє «лібертаріанське бачення». Виходячи з них, навіть говорити про «новий податок для ФОПів» немає сенсу, але я все ж висловлю свою позицію.

У цій історії мене злить не тільки сам податок, а вибір пріоритетів.

Хто пропустив, нагадаю: 18 грудня 2025 року у Верховній Раді не знайшлося достатньо голосів, щоб включити до порядку денного законопроєкт №14023 про скасування обов’язкового підписання актів виконаних робіт.

Просте рішення, яке б реально спростило життя бізнесу: менше паперу, менше формальностей, менше безглуздої звітності. Але тут політичної волі не знайшлося. Натомість коли мова заходить про впровадження найскладнішого податку для 660 тисяч ФОПів, то підтримка моментальна.

У бізнес-середовищі формулювання «структурний маяк» вже давно стало певного роду мемом чи навіть лайкою: бізнес бідкається, а влада розводить руками, мовляв, «то все МВФ, а не ми».

В «ідеальних» розрахунках Мінфіну йдеться, що запровадження ПДВ для ФОПів, які заробляють понад 1 млн грн, додатково принесе до бюджету 40,1 млрд грн на рік. Якщо відмінусувати ще адміністрування, то чистими вийде 39,9 млрд грн на рік. І глобально здається, наче знайшли золото Полуботка, але на практиці ці цифри розіб’ються об реальність.

Податок на додану вартість є одним з найскладніших з погляду адміністрування.

Малому та середньому бізнесу, який звик сплачувати фіксований єдиний податок чи відсоток від доходу, буде складно зрозуміти, як і за що платити новий податок, як користуватися електронною системою адміністрування ПДВ (СМКОР) та як розблокувати податкові накладні, які дають право на зарахування податкового кредиту. Самостійно бізнес це не потягне, а наймати фахового бухгалтера в умовах дефіциту кадрів звучить як окремий виклик.

Відтак частина бізнесу просто не знайде фахівця, частина не потягне вартість, а інші підуть в тінь.

Далі ми побачимо те, що вже бачили:

1. Зросте дроблення бізнесу.
2. ФОПи почнуть відкривати «на родичів».
3. Реальні обороти не відповідатимуть заявленим.
4. І у підсумку — повернення до готівки, від чого країна роками намагалась відійти.

Тобто рішення, яке нібито має боротися з тінню, фактично виступить фактором регресу та відкотить нас на десятки років.

І це відбувається в країні, де:

1. Людей все менше.
2. Бізнес росте повільніше, ніж міг би.
3. Кожен новий фахівець — це роки навчання.
4. Економіка тримається на тих, хто ще працює «в білу».

І це я навіть не згадую, що ПДВ часто не відповідає економічній суті роботи ФОПів, оскільки значна частина підприємців:

1. Працює у B2C-сегменті, де підвищення ціни на 20% неможливо повністю перекласти на кінцевого споживача;
2. Надає послуги з високою часткою інтелектуальної праці, де практично відсутні закупівлі з ПДВ і, відповідно, немає податкового кредиту.

У результаті для таких ФОПів ПДВ перестає бути нейтральним податком на споживання і фактично перетворюється на додатковий податок з обороту.

Так, країна у війні і нам потрібні гроші.

Але ускладнювати життя тим, хто працює легально, замість того щоб спрощувати йому роботу — це шлях у протилежний бік.

Цю ініціативу не можна «підкрутити» чи «відкласти», її потрібно зупиняти.