Головною новиною минулого тижня стали відомості про те, що на вимогу МВФ всіх ФОПів з доходом понад 1 млн грн зроблять платниками ПДВ. Конкретики про це наразі дуже мало, хоча деякі експерти вже прогнозують ледь не колапс економіки, якщо таке рішення приймуть (хоча в перспективі найближчих років навряд чи варто на це очікувати).

Ми вирішили дослідити це питання конкретно у вимірі ІТ-ринку: зібрали все, що відомо та спитали експертів та гравців про те, як на їхню думку ПДВ вплине на галузь.

Що відомо і що це означає?

Наразі мова йде лише про попередні домовленості — самого меморандуму з МВФ ще немає. В офіційному пресрелізі мова йде про «скасування винятків щодо реєстрації платників ПДВ», без жодних додаткових розʼяснень. Але, як повідомляв Bloomberg з посиланням на обізнані з угодою джерела, мова йде про запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, які декларують понад 1 млн грн річного доходу. У такий спосіб влада планує боротися з дробленням бізнесу.

Якщо розглядати новину в контексті ІТ-галузі, то дійсно, наразі ФОПи третьої групи на ЄП з доходом понад 1 млн грн річного доходу мають право не реєструватися як платники ПДВ. Це ще донедавна була найпоширеніша модель співпраці програмістів та інших фахівців з ІТ-компаніями. А зважаючи на те, що 1 млн грн на рік — це близько $24 000, тобто $2000 на місяць (що навіть менше медіанної зарплатні українського ІТ-фахівця рівня middle) – під новацію фактично потраплять усі активні ІТ-ФОПи.

Як це вплине на ІТ-галузь

Дискусії навколо ІТ-ФОПів точаться багато років. З одного боку, без них Україна навряд чи могла б вирости у великий ринок ІТ-аутсорсингу. Експорт ІТ-послуг до США, ЄС та інших регіонів складає понад 3% у загальній структурі ВВП України. Лише у жовтні цьогоріч обсяг IT-експорту склав $566 млн. З іншого, співпраця ІТ-компаній з арміями ФОПів як механізм податкової оптимізації вічно тривати не може.

З появою «Дія.Сіті», все більше компаній почали переходити на модель співпраці з ІТ-фахівцями за гіг-контрактами. Так, про свої наміри переводити співробітників на гіг-контракти вже заявляли EPAM, SoftServe та інші великі аутсорсери. Як розповіла Scroll.media заступниця Міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва, у компаніях-резидентах Дія.City зараз працює понад 130 000 спеціалістів, і лише 3,3% із них – ФОП. 66,7% спеціалістів працюють за трудовими договорами і близько 30% – за гіг-контрактами).

Відповідно, це навряд чи зачепить великі компанії. Врешті решт, вони завжди можуть перевести решту ФОПів на гіг-контракти або оформити в штат.

«Ми уважно відстежуємо всі законодавчі зміни та ініціативи, оскільки SoftServe веде свою діяльність виключно у межах законодавства. Відповідно у разі законодавчих змін, відповідні зміни будуть внесені як в процеси роботи з ФОПами, так і ФОПи будуть мати можливість перейти на гіг-контракти (це є основна форма співпраці), так і на штатне працевлаштування», – розповів Сергій Мінєєв, SVP of Shared Services у SoftServe у коментарі Scroll.media.

Інша справа – малий та середній ІТ-бізнес.

«Україна зараз об’єктивно залежить від фінансування МВФ, і держава змушена іноді ухвалювати непопулярні рішення в спробах балансувати між вимогами ключового кредитора та потребами людей і бізнесу. Водночас будь-які зміни в податковому режимі мають враховувати структуру української економіки, зокрема роль ІТ-експорту, — каже Денікеєва.

Обов’язкове ПДВ для ФОП може бути критичним для малого й середнього ІТ-бізнесу, зокрема спеціалістів, які працюють за прямими контрактами з іноземними компаніями. Це може суттєво знизити їхню маржинальність і конкурентоспроможність. Зважаючи на війну, іноземні замовники, що працюють з такими підприємцями, уже зараз стикаються з дуже серйозними ризиками; якщо при цьому податкове навантаження на українського спеціаліста зростає, частина таких контрактів може просто вийти з України разом із валютним виторгом та податковими надходженнями».

Окрім того, існує велика кількість стартапів та невеликих команд, які ще не набули необхідної зрілості, і для яких ФОП-модель лишається найбільш доцільною. Додаткове навантаження для таких стартапів, на думку Денікеєвої, може фактично зупинити їхній розвиток в Україні або стимулювати переїзд в інші юрисдикції.

«Це точно не відповідає нашому баченню того, як має розвиватися технологічний сектор в Україні та яку роль він має відігравати в економічному зростанні й повоєнній відбудові. Наша позиція полягає в тому, що для України критично важливо зберігати конкурентне й передбачуване податкове середовище для ІТ-галузі, яка формує значну частину експорту послуг. Такі умови дають змогу компаніям і підприємцям стабільно працювати, будувати довгострокові відносини з іноземними замовниками, заводити в країну валюту, зростати та масштабуватися», – підсумувала заступниця міністра цифрової трансформації. 

Нагадаємо, в серпні Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що «попри унікальні умови, режим «Дія.City» не увібрав в себе навіть половину галузі, яка продовжує використовувати схеми з подрібнення на ФОПів». З цього можна зробити висновок, що понад 50% всього ринку потрапить під дію дано ініціативи, ризикуючи втратити контракти, спеціалістів та бізнес як такий.

Що в сухому залишку?

Ми опитали ще декілька компаній та низку великих українських ІТ-кластерів, однак наразі багато хто не готовий коментувати дане питання. Дійсно, воно складне, до того ж, з багатьма невідомими.

Разом з тим, у нас ще є чимало часу на те, щоб пережити усі стадії від заперечення до плану дій — адже, за оцінкою податкових консультантів, якщо відповідні зміни і будуть реалізовані, то навряд чи раніше 2029 року.