Власники ІТ-компаній знають: прибуток — це ще не щасливий кінець і головне попереду — де і як його вивести. І тут вибір юрисдикції має значення не менше, ніж вибір технології на проєкті. У цій колонці CEO юридичної компанії Inexis Андрій Данченко розбирає, де айтівцям краще забирати дивіденди з огляду на особливості різних юрисдикцій.

Отримавши €100 000 прибутку, бенефіціару компанії може дійти як €70 000, так і €50 000. Все залежить від того, де знаходиться компанія, податковим резидентом якої країни наразі є власник бізнесу, де потрібні гроші в кінці та на які цілі. Кожна ситуація унікальна: хтось хоче купити квартиру в Києві, хтось — реінвестувати в новий проєкт в Дубаї, хтось — оплатити коледж в Британії або інвестувати в нерухомість в Португалії. 

Дивіденди та три рівні оподаткування

Дивіденди – це частина чистого прибутку компанії, що розподіляється між її акціонерами та виводиться на банківський рахунок. Йдеться саме про той прибуток, який компанія розподіляє пропорційно вашій частці у статутному капіталі (бізнесі). До прикладу, якщо ви власник 50% компанії й вона вирішила виплатити €50 000 дивідендів – вашими з них будуть €25 000.

В процесі виплати дивідендів виникає три рівні оподаткування:

1. На рівні компанії – йдеться про податок на прибуток, який сплачує сама компанія у країні своєї реєстрації. Наприклад, якщо компанія зареєстрована на Кіпрі, там вона сплатить 12,5% податку – зі € 100 000 це € 12 500, тобто € 87 500 надалі можуть розподілятись між акціонерами.
2. При виплаті дивідендів – тут податок, що утримується в країні компанії при безпосередній виплаті дивідендів бенефіціару. Якщо він нерезидент – на цьому ж Кіпрі податок становитиме 0%,
3. При отриманні коштів фізособою – за умови, що особа декларує кошти, податок може додатково стягуватись ще в країні її податкового резидентства. Якщо ви резидент України – тут звичайна ситуація: 9% ПДФО+1,5% військовий збір.

Розуміння цих трьох рівнів є ключовим, адже податкові ставки та правила можуть суттєво відрізнятися в різних юрисдикціях, а це своєю чергою впливає на загальне податкове навантаження. 

Сценарії оподаткування в країнах-лідерах для IT

Естонія OÜ

ІТ-підприємець – резидент України, власник компанії в Україні та естонської OÜ. Естонська компанія використовується як європейська операційна структура для контрактів з європейськими клієнтами. Тут накопичуються прибутки без розподілу. І ось у власника з’явилась нова ціль – придбати нерухомість для родини в Києві, вивести дивіденди потрібно на український рахунок.

Що буде з податками в цій історії:

• Податок на прибуток – 0% до розподілення дивідендів. 
• Податок при виплаті дивідендів – з січня 2025 року з кожної суми виплати 22% йде державі, а 78% – залишається власнику.

При виплаті €10 000 бенефіціару, податок складе 2 820,51 євро. 

• Податок при отриманні коштів людиною – тут все залежить від податкового резидентства бенефіціара. Якщо українець – потрібно додатково сплатити 9% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) + 1,5% військового збору. 

У нашій ситуації податкове навантаження на дивіденди з Естонії в Україну складе 32,5% (22% в Естонії + 10,5% в Україні). 

ОАЕ (Free Zone FZCO)

• Податок на прибуток – 0% для більшості малих компанії, але є певні умови, зокрема – компанія не може працювати з ринком материкової частини ОАЕ (mainland). 
• Податок при виплаті дивідендів – також 0%
• Податок при отриманні коштів людиною –  у країні бенефіціара можливе оподаткування (наприклад, в Україні це 9%+1,5%). Якщо ж виводите кошти на особисті рахунки в ОАЕ – вони не оподатковуються.

Якщо далі плануєте інвестувати персональні гроші (виплачені дивіденди) в нерухомість або бізнес-проєкт в ОАЕ, компанія тут може стати рішенням, особливо якщо маєте тут резидентську візу.  Загалом це досить зручна та вигідна юрисдикція в плані податків, та недоліки є і тут – реєстрація та обслуговування компанії в самій країні відчутно дорожчі, ніж в інших країнах. 

При плануванні структури бізнесу за кордоном враховуйте свої довгострокові персональні цілі – іноді складна багаторівнева структура зовсім не потрібна, і достатньо вдало підібраної однієї країни. 

Кіпр (LTD) 

Припустимо, ви засновник кіпрської IT-компанії, розробили CRM-платформу для малого та середнього бізнесу. Підписки продаєте онлайн, ваша ціль – вести прозору діяльність та оптимізувати оподаткування. Для виплати дивідендів Кіпр доволі зручна юрисдикція, особливо якщо гроші потрібно отримати в Україні. Розрахуємо податки:

• Податок на прибуток – 12,5%, з січня 2026 року для частини компаній становитиме 15%. 
• Податок при виплаті дивідендів – 0%, якщо ви нерезидент. З резидентів Кіпру стягується спеціальний внесок на оборону (SDC) у розмірі 17%.
• Податок при отриманні коштів людиною – якщо бенефіціар є резидентом України, він сплачує 9% ПДФО + 1,5% військового збору при отриманні коштів.

Разом податкове навантаження складає лише 10,5% – в Україні. 

Кіпр також може бути цікавим як холдинг – компанія, яка володіє вашими іншими компаніями, збирає дивіденди, а далі інвестує ці кошти в нові проєкти та активи.  Та тут варто пам’ятати: щоб всі податкові переваги  для холдингових компаній працювали, потрібно виконати умови щодо структури власності та джерел доходів дочірніх компаній

Польща (Sp. z o.o.)

• Податок на прибуток –  9%, за умови, що річний дохід компанії не перевищує €2 млн.
• Податок при виплаті дивідендів – якщо ви нерезидент, він становить 19%, можливе зменшення до 5% (для компаній) чи 15% (для фіз.осбі) за угодою з Україною про уникнення подвійного оподаткування. 
• Податок при отриманні коштів людиною – якщо дивіденди надходять в Україну – ще 9% ПДФО+ 1,5% військового збору. 

Польща – ваш варіант, якщо хочете отримати доступ до європейського ринку та оформити ВНЖ (ПНП) по бізнесу.  Цю юрисдикцію обрав один з клієнтів – засновник IT-компанії, що займається розробкою мобільних додатків. Він зареєстрував у Польщі компанію у формі Sp. z o.o. – аналога українського ТОВ, став її директором і акціонером. Важливою умовою для отримання ВНЖ (ПНП) було підтвердження легального доходу в Польщі. Саме тому компанія показувала прибуток і виплачувала дивіденди своєму засновнику тут. 

США (LLC або C-Corp)

Тут розглянемо два випадки: з LLC та C-Corp, адже принцип оподаткування в них відрізняється.

C-Corp (C Corporation):

• Податок на прибуток – 21% федерального податку + податок на рівні штату. 
• Податок при виплаті дивідендів – ще 30%. Існує Угода між Україною та США про уникнення подвійного оподаткування, тож за нею цей податок може бути зменшений до 15%.
• Податок при отриманні коштів фіз. особою – знову залежить від резидентства бенефіціара. В Україні ставка незмінна.

LLC (Limited Liability Company): тут податки не стягуються на рівні компанії, а одразу переходять до власника (pass-through entity). Якщо власник є резидентом України, він зобов’язаний задекларувати ці доходи та сплатити податки в Україні (9% ПДФО + 1,5% військового збору).

LLC компанії зазвичай обирають для спрощення роботи з американськими ринком, відкриття корпоративного рахунку тут. Загалом цей варіант має багато переваг: можливість легально укладати контракти з американськими компаніями, приймати платежі на рахунки в американських банках чи отримувати доступ до локальних платіжок і партнерських програм.

Якщо ваша мета – вивід дивідендів, ця структура не завжди є оптимальною. Питання тут у суворому оподаткуванні, особливо для LLC: у разі отримання доходу в США потрібно платити федеральний податок і часто податки штату, а виплата дивідендів нерезидентам США може супроводжуватися утриманням податку на джерелі виплати. Тож якщо основний критерій для вас – максимальна податкова оптимізація при виводі дивідендів, раджу звернути увагу на інші юрисдикції.

Якщо ж все ж хочете інвестувати в американські стартапи, отримувати гранти чи державне фінансування в США, легально працювати тут для партнерських чи маркетингових цілей, або ж ваш проєкт орієнтований саме на американського споживача, тоді відповідь – американська компанія. Та будьте готові до сплати податків.

Що варто врахувати до виплати дивідендів  

1. Податкова резиденція бенефіціара

Важливий критерій, адже саме від країни резидентства бенефіціара залежать кінцеві ставки податку. Щоб уникнути подвійного оподаткування, важливо офіційно оформити податкове резидентство в новій країні та, за потреби, вийти з українського.

2. Ставка податку на прибуток

Її потрібно враховувати з огляду на те, що дивіденди виплачуються саме з чистого доходу.

3. Репутація юрисдикції

Вибір юрисдикції з «поганою» або сумнівною репутацією (йдеться про так звані «офшори» або юрисдикції з високим ризиком відмивання грошей) може мати негативні наслідки – банки та фінансові установи ретельніше перевіряють такі компанії, блокують платежі та впроваджують додаткові перевірки при виплаті дивідендів. З податковими органами історія схожа – додаткові аудити, податкові донарахування, а іноді навіть відмова в податкових пільгах.

Високорепутаційна юрисдикція навпаки ж підвищує до вас довіру не лише банків чи податкової, але й з боку інвесторів, партнерів та клієнтів.

4. Строки розподілення прибутку 

Забиратимете дивіденди одразу?  – Проаналізуйте країни з 0% або низьким податком на вивід дивідендів. Наприклад, ОАЕ (Free Zone), Кіпр, Гонконг, Сінгапур.

Залишатимете прибуток в бізнесі? – Вигідними юрисдикціями з 0% на нерозподілений прибуток стануть, до прикладу, Естонія або Латвія. 

5. Умови договорів про уникнення подвійного оподаткування 

Ці угоди між країнами допомагають уникнути подвійної сплати податків з одного доходу та знизити податкове навантаження. Наприклад, договір між Польщею та Україною дозволяє знизити податок на дивіденди з 19% до 5-15%. 

Виведення дивідендів — це про баланс між легальністю, вигодою та довгостроковими цілями. В межах закону можна платити 10%, а можна 35%. Не копіюйте чужу модель і знайдіть свою відповідь на питання: «Де ці гроші мені реально потрібні і коли?». Іноді найрозумніше рішення — не поспішати і залишити прибуток працювати всередині компанії ще трохи. 

Автор: Андрій Данченко, CEO юридичної компанії Inexis