Трамп вводить збір у $100 000 за візи H-1B. Що це означає?
Президент США Дональд Трамп підписав прокламацію, яка зобов’язує американські компанії платити збір у $100 000 за усі нові заявки на візу H-1B, яка є дуже популярним механізмом для залучення іноземних талантів зокрема ІТ-гігантами, такими як Meta, Google, Microsoft та багато інших. Це – колосальний стрибок у вартості, якщо порівнювати з чинним збором у $215 за участь у лотереї, відмічає TechCrunch.
Що сталося?
- Візова програма H-1B обмежена 65 000 новими візами щороку плюс додаткові 20 000 для випускників американських університетів. Візи розподіляються через лотерею й зазвичай діють три роки, з можливістю продовження або подання на «грін-карту».
- Нова ініціатива адміністрації спрямована на те, щоб обмежити те, що вона називає «масовим зловживанням програмою», яке, на її думку, витісняє американських працівників з високооплачуваних ролей.
- За даними Білого дому, частка ІТ-спеціалістів із H-1B зросла з 32% у 2003 році до понад 65% сьогодні, тоді як рівень безробіття серед недавніх випускників із комп’ютерних наук сягнув 6,1%.
- У своїй прокламації Трамп вказав на компанії, які отримували схвалення для тисяч H-1B працівників і водночас скорочували американський персонал. За даними Білого дому, одна неназвана компанія отримала цього фінансового року 5 189 дозволів на H-1B, одночасно скоротивши близько 16 000 робочих місць у США.
- У документі зазначено, що зміни частково обґрунтовані «захистом національної безпеки». Водночас він передбачає винятки — у разі, якщо це відповідатиме національним інтересам.
- Також Міністру праці доручено переглянути вимоги до зарплат, щоб уникнути заниження оплати праці американців.
Які наслідки?
- Технологічні лідери в X уже попередили про ризик втрати талантів на користь більш відкритих країн. Тим часом Amazon, Google та Microsoft, за повідомленнями, порадили працівникам із H-1B утриматися від закордонних поїздок і залишатися у США.
- Є популярний сталий вислів, який звучить так: «Кремнієву долину збудували іммігранти». І це дійсно так, програма H-1B допомогла створити деякі з найбільших історій успіху регіону. Наприклад, Ілон Маск колись працював у США за візою H-1B. У грудні він публічно відреагував на критику програми в X, написавши:
«Причина, чому я в Америці разом із багатьма ключовими людьми, які створили SpaceX, Tesla та сотні інших компаній, що зробили Америку сильною, — це H-1B. Відійди подалі й йди НА Х**! Я воюватиму за це питання так, як ви й уявити собі не можете».
- Ще один приклад — Майк Кріґер, співзасновник Instagram і нинішній Chief Product Officer в AI-гіганті Anthropic. Він, уродженець Бразилії та випускник Стенфорду, працював у стартапі Meebo за H-1B.
- Хоча візи H-1B не є ідеальними для іммігрантів, які хочуть одразу заснувати компанії у США. Засновникам майже неможливо одержати H-1B напряму – вони змушені роками працювати на роботодавців, перш ніж отримати «грін-карту». З усім тим, вони важливі для залучення в країну освічених та висококваліфікованих іммігрантів та мають потенціал для створення у майбутньому успішних компаній.
Трамп вводить збір у $100 000 за візи H-1B. Що це означає?
Президент США Дональд Трамп підписав прокламацію, яка зобов’язує американські компанії платити збір у $100 000 за усі нові заявки на візу H-1B, яка є дуже популярним механізмом для залучення іноземних талантів зокрема ІТ-гігантами, такими як Meta, Google, Microsoft та багато інших. Це – колосальний стрибок у вартості, якщо порівнювати з чинним збором у $215 за участь у лотереї, відмічає TechCrunch.
Що сталося?
- Візова програма H-1B обмежена 65 000 новими візами щороку плюс додаткові 20 000 для випускників американських університетів. Візи розподіляються через лотерею й зазвичай діють три роки, з можливістю продовження або подання на «грін-карту».
- Нова ініціатива адміністрації спрямована на те, щоб обмежити те, що вона називає «масовим зловживанням програмою», яке, на її думку, витісняє американських працівників з високооплачуваних ролей.
- За даними Білого дому, частка ІТ-спеціалістів із H-1B зросла з 32% у 2003 році до понад 65% сьогодні, тоді як рівень безробіття серед недавніх випускників із комп’ютерних наук сягнув 6,1%.
- У своїй прокламації Трамп вказав на компанії, які отримували схвалення для тисяч H-1B працівників і водночас скорочували американський персонал. За даними Білого дому, одна неназвана компанія отримала цього фінансового року 5 189 дозволів на H-1B, одночасно скоротивши близько 16 000 робочих місць у США.
- У документі зазначено, що зміни частково обґрунтовані «захистом національної безпеки». Водночас він передбачає винятки — у разі, якщо це відповідатиме національним інтересам.
- Також Міністру праці доручено переглянути вимоги до зарплат, щоб уникнути заниження оплати праці американців.
Які наслідки?
- Технологічні лідери в X уже попередили про ризик втрати талантів на користь більш відкритих країн. Тим часом Amazon, Google та Microsoft, за повідомленнями, порадили працівникам із H-1B утриматися від закордонних поїздок і залишатися у США.
- Є популярний сталий вислів, який звучить так: «Кремнієву долину збудували іммігранти». І це дійсно так, програма H-1B допомогла створити деякі з найбільших історій успіху регіону. Наприклад, Ілон Маск колись працював у США за візою H-1B. У грудні він публічно відреагував на критику програми в X, написавши:
«Причина, чому я в Америці разом із багатьма ключовими людьми, які створили SpaceX, Tesla та сотні інших компаній, що зробили Америку сильною, — це H-1B. Відійди подалі й йди НА Х**! Я воюватиму за це питання так, як ви й уявити собі не можете».
- Ще один приклад — Майк Кріґер, співзасновник Instagram і нинішній Chief Product Officer в AI-гіганті Anthropic. Він, уродженець Бразилії та випускник Стенфорду, працював у стартапі Meebo за H-1B.
- Хоча візи H-1B не є ідеальними для іммігрантів, які хочуть одразу заснувати компанії у США. Засновникам майже неможливо одержати H-1B напряму – вони змушені роками працювати на роботодавців, перш ніж отримати «грін-карту». З усім тим, вони важливі для залучення в країну освічених та висококваліфікованих іммігрантів та мають потенціал для створення у майбутньому успішних компаній.