Іноді стартап каже, ми шукаємо не просто гроші, а смарт-мані. Або інвестор каже, ми дали не просто гроші, а смарт-мані. І є випадок, коли фонди можуть говорити, ми не хочемо втручатись в операційку — для нас важливо, що ми підтримали команду та проєкт, а далі — просто хочемо час від часу бачити звіти.

Якими ж мають бути відносини фонду зі стартапом, наскільки інвестор залучений в роботу проінвестованого стартапу — обговорюємо в одинадцятому епізоді подкасту.

***

«Який твій ARR» — новий подкаст про інвестиції. Ведучі — головний редактор видання Ілля Кабачинський та принципал Horizon Capital Денис Сичков. Партнер першого сезону — «ПриватБанк».

Слухайте повний випуск на Apple Podcasts та Spotify. 

***

Як інвестує Horizon Capital і наскільки він залучений у роботу компанії, в яку проінвестував?

Наш рецепт — це довіряти та бути корисними там, де на це є запит і де в нас є експертиза. Ключовий фокус нашої роботи — це обирати правильних людей, бо ми як міноритарний інвестор не шукаємо контролю, а навпаки — хочемо максимально від цього дистанцюватися і знаходити партнерів, які вже знають, як будувати супер B2B CRM-систему, найкращу в світі екосистему продуктів для безпеки дому, найкращий в Україні маркетплейс. 

Ми намагаємося їх знаходити доволі рано — коли їхня бізнес-модель вже протестована, ідея працює, і далі ми допомагаємо з масштабуванням. Такі компанії обʼєднує те, що на цьому етапі є певні виклики, які повторюються для них з дуже різних ніш. Наприклад, все, що пов’язане з розширенням команди, масштабуванням управлінської системи, побудовою мотивації для цих людей.

Тому в нас є окремий напрямок допомоги — People Advisory, в якому ми можемо допомогти з наймом C-level, причому не тільки в Україні, а й у світі. Як це виглядає: ми даємо певний пул кандидатів і засновник нашої працівної компанії обирає людину, яка найбільше підходить. Також допомагаємо з розробкою програм мотивації для цих людей, з розробкою корпоративної стратегії чи виходу на нові ринки, залучення фінансування тощо. 

Якщо інвестиція велика — представник інвестиційного фонду входить до наглядової ради. Для чого це робиться, і як він потім долучається до роботи?

Корпоративне управління — це велика частина розвитку компанії. Є навіть такий роудмеп, як змінюються підходи до корпоративного управління з різними раундами інвестицій. Умовно стартап на ранньому етапі — це маленька команда, а засновник має повну свободу і ні перед ким не звітує. Проте, коли компанія може стати публічною — з’являється більша відповідальність перед зовнішніми інвесторами, відтак потрібні балансуючі елементи, ваги та противаги корпоративного управління. Тож з часом борд (наглядова рада, рада директорів) поступово стає більш складним.

Прийнято, що інвестори мають бути платформами, на яких відбувається обмін інформацією, бо це нормальна практика — вибудовувати регулярну звітність перед акціонерами. Збалансований борд приносить ще й необхідну експертизу компанії — часто в ньому можуть бути експерти з досвідом в подібних нішах.

Наприклад, моя команда для бордів може зробити огляд трендів, що відбувається у світових конкурентів, дати юзкейси використання АІ. Ми хочемо бути корисні компаніям, і майже в усіх випадках просимо місце в раді директорів.

Якщо говорити про трохи раніші стартапи, наскільки окей, коли інвестор дав гроші й повністю зник або навпаки — максимально залучений?

Будь-які екстрими зазвичай хибні. Ймовірно, є кейси, де компанія шукала тільки грошей — вони взяли гроші у якогось пасивного інвестора, відповідають звітами раз на рік і коли будуть дивіденди. Проте під час більш пізніх раундів таких пасивних інвесторів просто викупить якийсь більш активний, наприклад, новий фонд. І це дасть можливість компанії отримати ліквідність та залучити когось, хто буде більш мотивований бути корисним для розвитку компанії.

Все ж важливо, коли у вас є регулярні зустрічі, де ви отримуєте детальний апдейт або звіт по тому, що відбувається. 

З іншого боку, є параноїдальні інвестори, які постійно шукають валідацію своїх ідей, можуть часто писати напряму менеджменту, а не партнеру. Проте всьому потрібен баланс: інвесторам варто добре зважувати самостійно ці ідеї та з повагою ставитись до часу й роботи менеджменту. 

Як домовлятися про звітність та приймати рішення з різними поглядами інвестора та фаундера?

Є інформаційні права — окремий блок, де інвестор прописує, який обсяг інформації й на яку дату потрібен. Зазвичай інвестор отримує необмежені інформаційні права — від нього не можна щось приховувати — важливо усе прописувати на папері, що матиме зобов’язуючу юридичну силу.

Якщо сталося щось погане й вагоме (витік даних, скандал) — краще озвучити це інвестору якомога раніше. Ймовірно вам можуть допомогти з цим викликом — в комунікації чи стратегії.

Вихід першого сезону подкасту підтримав найбільший український банк — «ПриватБанк». А спеціально для нашої аудиторії — ІТ ФОП — ПриватБанк пропонує спеціальні умови. Спростили все максимально: 

• тарифи на РКО — скасували;
• зняття готівки з бізнес-картки — без комісії;
• перекази — не тарифікуються.

А якщо заробляєте з-за кордону і заводите валюту в Україні — можете обміняти її 24/7. Навіть якщо працюєте з Payoneer — перекази на ФОП рахунок за кілька кліків. І звісно ж зарахування іноземної валюти — день у день. Маєте виплати з того ж Upwork? «ПриватБанк» забезпечує спрощену систему валютного контролю. Все, аби ви як IT-спеціаліст могли своїми справами, а не збором паперів.

Працюйте з ІТ ФОП у ПриватБанку — це швидко, просто, вигідно.