«Податок на OLX», посилки до €150 та інші вимоги МВФ спробують подати одним законопроєктом
Більшість непопулярних податкових вимог МВФ можуть об’єднати в одному законопроєкті, щоб прийняти вже у лютому 2026 року. Про це повідомляє ЕП. Серед них: оподаткування посилок до 150 євро та доходів з цифрових платформ, закріплення 5% військового збору — все це покликано збільшити надходження до бюджету. Введення ПДВ для ФОПів там немає.
Коротко переказуємо, чого очікувати.
Що сталося
МВФ вимагає від України перегляду податкових норм. Є ряд prior actions, які вимагають виконати в першу чергу:
- ухвалити закон про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
- ухвалити закон про оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий «податок на OLX»);
- закріпити ставку військового збору на рівні 5% назавжди (наразі передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування воєнного стану);
- ухвалити рішення, яке заборонить ФОПам-платникам ЄП брати участь у державних тендерах;
- внести законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОПів;
- внести законопроєкт про запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти схему з використання ФОПів замість найму.
Якщо prior actions не будуть виконані — МВФ навіть не розглядатиме питання про погодження нової програми з Україною. Не буде програми з МВФ — не буде фінансування від ЄС. А це означатиме, що вже у квітні 2026 року в України закінчаться гроші.
При цьому, після низки жахливих корупційних скандалів та популістичних ініціатив з «роздачею грошей», депутати не хочуть голосувати. Про це зокрема заявив і депутат Ярослав Железняк.
Що придумали, щоб протягнути вимоги МВФ?
Як пише ЕП, більшість непопулярних податкових вимог вирішили об’єднати в один законопроєкт. Його охрестили «одним великим податковим законом» – за аналогією з One big beautiful bill Дональда Трампа. За словами Железняка, ідея належить Давиду Арахамії.
В цей «Великий закон» по-українськи, за даними видання, увійдуть:
- податок на цифрові платформи,
- скасування пільги на посилки,
- закріплення ставки військового збору на рівні 5%.
Усі ці норми планують включити у «законопроєкт про OLX» (оподаткування цифрових платформ) між його першим та другим читаннями. Розглянути його хочуть вже на початку лютого.
Що з ПДВ для ФОП?
Найбільш скандальна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів – не увійшла до «великого податкового закону». Тут ще тривають «торги».
Як пише ЕП з посиланням на обізнані джерела, МВФ принципово вимагає запровадження ПДВ для ФОПів, проте дав українській стороні простір для переговорів. Зокрема,
- Можуть переглянути поріг доходу, по досягненню якого ФОПам потрібно буде сплачувати ПДВ: з 1 млн грн до 2 млн грн. Однак, не до 4 млн, як пропонували раніше.
- Наразі законопроєкт пропонує запровадити ПДВ з 1 січня 2027 року, проте українська сторона наполягає прив’язати її до завершення великої війни.
- Податковій можуть заборонити блокувати накладні з ПДВ для ФОПів. Ця норма має значно спростити адміністрування податку та уберегти малий бізнес від численних судових витрат та відволікання доходів.
Чи проголосують депутати?
«Я особисто при збереженні Премʼєра на посаді і всього популізму тут і зараз у видатках, не збираюсь за це голосувати», – каже Железняк. Під популізмом у видатках він має на увазі останню ініціативу Уряду про виплати ФОПам на «енергонезалежність».
Тож урядовці планують в обмін на голоси запропонувати депутатам скасування довічного статусу PEP (politically exposed person – політично-значущої особи), через який ексчиновники не можуть працювати з більшістю банків. «Наприклад, «ПриватБанк» просто без розбору блокує рахунки PEPам. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу», – розповів ЕП один з депутатів, ознайомлений з планами переглянути цей статус.
Цікаво, що довічний статус PEPів вже намагались скасувати, але потім повернули під тиском того ж МВФ та інших партнерів. Тож, чергова спроба його скасувати навряд чи сподобається Фонду, який і так став жорсткішим після «міндічгейту».
«Податок на OLX», посилки до €150 та інші вимоги МВФ спробують подати одним законопроєктом
Більшість непопулярних податкових вимог МВФ можуть об’єднати в одному законопроєкті, щоб прийняти вже у лютому 2026 року. Про це повідомляє ЕП. Серед них: оподаткування посилок до 150 євро та доходів з цифрових платформ, закріплення 5% військового збору — все це покликано збільшити надходження до бюджету. Введення ПДВ для ФОПів там немає.
Коротко переказуємо, чого очікувати.
Що сталося
МВФ вимагає від України перегляду податкових норм. Є ряд prior actions, які вимагають виконати в першу чергу:
- ухвалити закон про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
- ухвалити закон про оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий «податок на OLX»);
- закріпити ставку військового збору на рівні 5% назавжди (наразі передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування воєнного стану);
- ухвалити рішення, яке заборонить ФОПам-платникам ЄП брати участь у державних тендерах;
- внести законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОПів;
- внести законопроєкт про запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти схему з використання ФОПів замість найму.
Якщо prior actions не будуть виконані — МВФ навіть не розглядатиме питання про погодження нової програми з Україною. Не буде програми з МВФ — не буде фінансування від ЄС. А це означатиме, що вже у квітні 2026 року в України закінчаться гроші.
При цьому, після низки жахливих корупційних скандалів та популістичних ініціатив з «роздачею грошей», депутати не хочуть голосувати. Про це зокрема заявив і депутат Ярослав Железняк.
Що придумали, щоб протягнути вимоги МВФ?
Як пише ЕП, більшість непопулярних податкових вимог вирішили об’єднати в один законопроєкт. Його охрестили «одним великим податковим законом» – за аналогією з One big beautiful bill Дональда Трампа. За словами Железняка, ідея належить Давиду Арахамії.
В цей «Великий закон» по-українськи, за даними видання, увійдуть:
- податок на цифрові платформи,
- скасування пільги на посилки,
- закріплення ставки військового збору на рівні 5%.
Усі ці норми планують включити у «законопроєкт про OLX» (оподаткування цифрових платформ) між його першим та другим читаннями. Розглянути його хочуть вже на початку лютого.
Що з ПДВ для ФОП?
Найбільш скандальна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів – не увійшла до «великого податкового закону». Тут ще тривають «торги».
Як пише ЕП з посиланням на обізнані джерела, МВФ принципово вимагає запровадження ПДВ для ФОПів, проте дав українській стороні простір для переговорів. Зокрема,
- Можуть переглянути поріг доходу, по досягненню якого ФОПам потрібно буде сплачувати ПДВ: з 1 млн грн до 2 млн грн. Однак, не до 4 млн, як пропонували раніше.
- Наразі законопроєкт пропонує запровадити ПДВ з 1 січня 2027 року, проте українська сторона наполягає прив’язати її до завершення великої війни.
- Податковій можуть заборонити блокувати накладні з ПДВ для ФОПів. Ця норма має значно спростити адміністрування податку та уберегти малий бізнес від численних судових витрат та відволікання доходів.
Чи проголосують депутати?
«Я особисто при збереженні Премʼєра на посаді і всього популізму тут і зараз у видатках, не збираюсь за це голосувати», – каже Железняк. Під популізмом у видатках він має на увазі останню ініціативу Уряду про виплати ФОПам на «енергонезалежність».
Тож урядовці планують в обмін на голоси запропонувати депутатам скасування довічного статусу PEP (politically exposed person – політично-значущої особи), через який ексчиновники не можуть працювати з більшістю банків. «Наприклад, «ПриватБанк» просто без розбору блокує рахунки PEPам. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу», – розповів ЕП один з депутатів, ознайомлений з планами переглянути цей статус.
Цікаво, що довічний статус PEPів вже намагались скасувати, але потім повернули під тиском того ж МВФ та інших партнерів. Тож, чергова спроба його скасувати навряд чи сподобається Фонду, який і так став жорсткішим після «міндічгейту».
