В Раду внесли законопроєкт про «реєстр дропів». Що він передбачає?
28 жовтня депутати подали на розгляд законопроєкт про «реєстр дропів». Про це повідомив його співавтор Ярослав Железняк.
Що передбачається проєктом?
За словами Железняка, до першого читання спеціально обрали дуже консервативну версію.
«Ніякі рахунки одразу закривати ніхто не буде. Навпаки, допоможуть людині отримати інформацію, що її картку використовують злочинці», – підкреслив депутат.
Серед основних положень:
- створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг;
- до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
«А для всіх інших, це можливість відійти від загальних обмежень за тим самим P2P, до більш таргетованого підходу банків саме для клієнтів, які потрапили під такий ризик», – зазначив Железняк.
Навіщо це?
Нагадаємо, «дропи» (їх ще називають «грошовими мулами») – свідомі або несвідомі співучасники шахрайських схем, які обслуговують тіньову економіку. Дропи допомагають злочинцям «відмивати» нелегально отримані гроші, наприклад, здобуті шляхом кіберзлочинів, торгівлі наркотиками та будь-якої іншої незаконної діяльності. Детальніше про дропів, як ними стають та чому це небезпечно, ми писали тут.
В пояснювальній записці до проєкту говориться, що лише за 6 місяців 2024 року і лиш двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв’язку з їх використанням у схемах
«дропів».
«Через систему дропів зараз проходить до 200 млрд грн і втрати для бюджету становлять десятки мільярдів. Але головне, це стало головною «фінансовою артерією», через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Щобільше, «дропи» все більше використовуються відвертими злочинцями: від колцентрів до торгівлі наркотичними засобами», – пояснив Железняк.
Нагадаємо, влітку, з метою боротьби з дропами, українські банки знизили ліміти на Р2Р та IBAN перекази до 100 000 грн/міс та внесли так званий «ризикоорієнтований підхід» до обслуговування клієнтів.
В Раду внесли законопроєкт про «реєстр дропів». Що він передбачає?
28 жовтня депутати подали на розгляд законопроєкт про «реєстр дропів». Про це повідомив його співавтор Ярослав Железняк.
Що передбачається проєктом?
За словами Железняка, до першого читання спеціально обрали дуже консервативну версію.
«Ніякі рахунки одразу закривати ніхто не буде. Навпаки, допоможуть людині отримати інформацію, що її картку використовують злочинці», – підкреслив депутат.
Серед основних положень:
- створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг;
- до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
- банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
«А для всіх інших, це можливість відійти від загальних обмежень за тим самим P2P, до більш таргетованого підходу банків саме для клієнтів, які потрапили під такий ризик», – зазначив Железняк.
Навіщо це?
Нагадаємо, «дропи» (їх ще називають «грошовими мулами») – свідомі або несвідомі співучасники шахрайських схем, які обслуговують тіньову економіку. Дропи допомагають злочинцям «відмивати» нелегально отримані гроші, наприклад, здобуті шляхом кіберзлочинів, торгівлі наркотиками та будь-якої іншої незаконної діяльності. Детальніше про дропів, як ними стають та чому це небезпечно, ми писали тут.
В пояснювальній записці до проєкту говориться, що лише за 6 місяців 2024 року і лиш двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв’язку з їх використанням у схемах
«дропів».
«Через систему дропів зараз проходить до 200 млрд грн і втрати для бюджету становлять десятки мільярдів. Але головне, це стало головною «фінансовою артерією», через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Щобільше, «дропи» все більше використовуються відвертими злочинцями: від колцентрів до торгівлі наркотичними засобами», – пояснив Железняк.
Нагадаємо, влітку, з метою боротьби з дропами, українські банки знизили ліміти на Р2Р та IBAN перекази до 100 000 грн/міс та внесли так званий «ризикоорієнтований підхід» до обслуговування клієнтів.
