Як заповнювати призначення платежу (та до чого тут банківська таємниця)?
Українське фінансове законодавство поступово стає більш суворим, а податкова отримує все більше інформації та повноважень для контролю над фінансовими операціями українців. Депутати, юристи та бухгалтери попереджають про те, що у перспективі декількох років такі речі, як банківська таємниця, поступово зникнуть – і українцям доведеться звітувати буквально за кожен отриманий платіж.
В цій статті пропонуємо розібратися, як робити P2P-перекази, щоб не платити з них зайвих податків, і чому взагалі це важливо (читай: до чого тут банківська таємниця)?
Які ще податки з переказів?
Як пояснює юрист Богдан Янків, в українському законодавстві відсутні норми, які б дозволяли:
- Переказувати кошти друзям без оподаткування;
- Спільно скидатися на вечерю або подарунки;
- Здійснювати інші побутові фінансові операції.
Відповідно, за відсутності чітких правил існує ризик зловживань з боку окремих чиновників та необґрунтованих штрафів за звичайні життєві ситуації.
Дотепер від подібних прикростей українців захищає банківська таємниця. Згідно з чинним законом «Про банки та банківську діяльність», податкова може отримати доступ до банківських рахунків, але лише через суд. За даними Янківа, протягом року видається лише 100-150 таких рішень, що свідчить про обмежене використання цього механізму.
А тепер уявіть, що податкова мала б доступ до усіх ваших переказів просто через якийсь електронний реєстр? Річ у тім, що така історія може стати реальністю вже у наступному році.
Що буде з банківською таємницею?
27 червня уряд затвердив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, яка містить пункт «про розширення підстав для отримання податковою інформації про банківські рахунки без звернення до суду».
Звернуть увагу: не «розкриття банківської таємниці», а трохи складніше формулювання. Але суть – та сама: податкова хоче отримати доступ до банківської інформації без судових рішень, але уникає мовних конструкцій, які можуть призвести до суспільного резонансу.
«Аналіз бюджетної декларації дозволяє припустити, що кардинальні зміни відбудуться між 2026 та 2028 роками. Це не буде одномоментне «розкриття банківської таємниці», а поступове розширення повноважень податкової через: постанови Національного банку, зміни до підзаконних актів та технічні регламенти обміну інформацією», – відмічає Янків.
В українському суспільстві існує супротив розкриттю банківської таємниці. Але юристи вважають, що рано чи пізно це станеться незалежно від того, що про це думають громадяни.
«Це потрібно для гармонізації законодавства для вступу в ЄС, – пояснює Олеся Михайленко, юристка та радниця у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners. – В ЄС податкова має доступ до інформації про: оборот, доходи, сплачені податки, кількість працівників, активи, UBO і обмінюється цим з податковими інших країн».
Про це каже і Янків. Автоматичний обмін податковою інформацією між банками та податковими органами є стандартною практикою в розвинених країнах. Україна просто наздоганяє світові тенденції в цій сфері.
Ну то й що?
Наразі спитати у вас «звідки гроші?» можуть лише банки на вимогу фінмоніторингу. До речі, фінмоніторинг також хочуть зробити суворішим, тож питань з боку банків може побільшати.
Однак коли (ну ок, давайте «якщо») банківська таємниця перестане бути таємницею, податкова отримає доступ до всіх платежів і зможе задавати ще більш незручні питання, які можуть мати неприємні наслідки у вигляді податкових штрафів.
А що це за платіж? А ви сплатили з нього податки?
Саме тому юристи радять звертати особливу увагу на призначення платежів. Бухгалтерка Яніна Мацак рекомендує правильно вказувати призначення платежу, щоб уникнути зайвих питань від ДПС.
«Уникайте фраз на кшталт: «Оплата», «Зарплата», «Гонорар» — вони можуть викликати інтерес податкової», – радить бухгалтерка.
Вона опублікувала перелік формулювань, які не тягнуть за собою податкових наслідків.
Які призначення платежу не оподатковуються
- Від родичів: «Подарунок від мами на день народження», «Допомога татові на комунальні» тощо.
- Від друзів: «Компенсація витрат за паливо» тощо.
- Повернення боргу: «Повернення позики від 15.03.2025».
- Продаж особистих речей (не підприємницька діяльність): «Продаж вживаного ноутбука».
- Між власними рахунками: «Переказ власних коштів».
Янків також раніше публікував гайд за призначеннями платежів. Завантажити його можна тут.
Але ж банківську таємницю ще не скасували, навіщо все це?
Як це було з післяплатами через NovaPay та передачею даних про оплати до ДПС, ніхто не попереджатиме нас про початок застосування нових правил. При цьому, як відмічає Янків, строк позовної давності складає 3 роки – тобто кожен банківський переказ, здійснений сьогодні, може стати предметом перевірки протягом наступних трьох років.
Звісно, податкова не почне масово штрафувати всіх направо і наліво через перекази з відсутнім призначенням. Це просто фізично неможливо адмініструвати. Але, на жаль, бувають чиновники, які можуть використовувати подібні повноваження з власних мотивів. І якщо на вас у когось є зуб, тут вже краще перестрахуватись.
Як заповнювати призначення платежу (та до чого тут банківська таємниця)?
Українське фінансове законодавство поступово стає більш суворим, а податкова отримує все більше інформації та повноважень для контролю над фінансовими операціями українців. Депутати, юристи та бухгалтери попереджають про те, що у перспективі декількох років такі речі, як банківська таємниця, поступово зникнуть – і українцям доведеться звітувати буквально за кожен отриманий платіж.
В цій статті пропонуємо розібратися, як робити P2P-перекази, щоб не платити з них зайвих податків, і чому взагалі це важливо (читай: до чого тут банківська таємниця)?
Які ще податки з переказів?
Як пояснює юрист Богдан Янків, в українському законодавстві відсутні норми, які б дозволяли:
- Переказувати кошти друзям без оподаткування;
- Спільно скидатися на вечерю або подарунки;
- Здійснювати інші побутові фінансові операції.
Відповідно, за відсутності чітких правил існує ризик зловживань з боку окремих чиновників та необґрунтованих штрафів за звичайні життєві ситуації.
Дотепер від подібних прикростей українців захищає банківська таємниця. Згідно з чинним законом «Про банки та банківську діяльність», податкова може отримати доступ до банківських рахунків, але лише через суд. За даними Янківа, протягом року видається лише 100-150 таких рішень, що свідчить про обмежене використання цього механізму.
А тепер уявіть, що податкова мала б доступ до усіх ваших переказів просто через якийсь електронний реєстр? Річ у тім, що така історія може стати реальністю вже у наступному році.
Що буде з банківською таємницею?
27 червня уряд затвердив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, яка містить пункт «про розширення підстав для отримання податковою інформації про банківські рахунки без звернення до суду».
Звернуть увагу: не «розкриття банківської таємниці», а трохи складніше формулювання. Але суть – та сама: податкова хоче отримати доступ до банківської інформації без судових рішень, але уникає мовних конструкцій, які можуть призвести до суспільного резонансу.
«Аналіз бюджетної декларації дозволяє припустити, що кардинальні зміни відбудуться між 2026 та 2028 роками. Це не буде одномоментне «розкриття банківської таємниці», а поступове розширення повноважень податкової через: постанови Національного банку, зміни до підзаконних актів та технічні регламенти обміну інформацією», – відмічає Янків.
В українському суспільстві існує супротив розкриттю банківської таємниці. Але юристи вважають, що рано чи пізно це станеться незалежно від того, що про це думають громадяни.
«Це потрібно для гармонізації законодавства для вступу в ЄС, – пояснює Олеся Михайленко, юристка та радниця у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners. – В ЄС податкова має доступ до інформації про: оборот, доходи, сплачені податки, кількість працівників, активи, UBO і обмінюється цим з податковими інших країн».
Про це каже і Янків. Автоматичний обмін податковою інформацією між банками та податковими органами є стандартною практикою в розвинених країнах. Україна просто наздоганяє світові тенденції в цій сфері.
Ну то й що?
Наразі спитати у вас «звідки гроші?» можуть лише банки на вимогу фінмоніторингу. До речі, фінмоніторинг також хочуть зробити суворішим, тож питань з боку банків може побільшати.
Однак коли (ну ок, давайте «якщо») банківська таємниця перестане бути таємницею, податкова отримає доступ до всіх платежів і зможе задавати ще більш незручні питання, які можуть мати неприємні наслідки у вигляді податкових штрафів.
А що це за платіж? А ви сплатили з нього податки?
Саме тому юристи радять звертати особливу увагу на призначення платежів. Бухгалтерка Яніна Мацак рекомендує правильно вказувати призначення платежу, щоб уникнути зайвих питань від ДПС.
«Уникайте фраз на кшталт: «Оплата», «Зарплата», «Гонорар» — вони можуть викликати інтерес податкової», – радить бухгалтерка.
Вона опублікувала перелік формулювань, які не тягнуть за собою податкових наслідків.
Які призначення платежу не оподатковуються
- Від родичів: «Подарунок від мами на день народження», «Допомога татові на комунальні» тощо.
- Від друзів: «Компенсація витрат за паливо» тощо.
- Повернення боргу: «Повернення позики від 15.03.2025».
- Продаж особистих речей (не підприємницька діяльність): «Продаж вживаного ноутбука».
- Між власними рахунками: «Переказ власних коштів».
Янків також раніше публікував гайд за призначеннями платежів. Завантажити його можна тут.
Але ж банківську таємницю ще не скасували, навіщо все це?
Як це було з післяплатами через NovaPay та передачею даних про оплати до ДПС, ніхто не попереджатиме нас про початок застосування нових правил. При цьому, як відмічає Янків, строк позовної давності складає 3 роки – тобто кожен банківський переказ, здійснений сьогодні, може стати предметом перевірки протягом наступних трьох років.
Звісно, податкова не почне масово штрафувати всіх направо і наліво через перекази з відсутнім призначенням. Це просто фізично неможливо адмініструвати. Але, на жаль, бувають чиновники, які можуть використовувати подібні повноваження з власних мотивів. І якщо на вас у когось є зуб, тут вже краще перестрахуватись.
