«Дія.City Invest» — що це таке і як працюватиме, розповідає Олександр Борняков
Ще на події з нагоди третьої річниці роботи спеціального простору «Дія.City» Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск нового проєкту під назвою «Дія.City Invest». Ідея полягала у тому, щоб в Україні резиденти могли швидко та за зрозумілою процедурою запускати інвестиційні фонди та підтримувати місцеві стартапи.
Проблематика полягає у тому, що всі фонди, присутні в Україні, мають іноземну юрисдикцію: вони працюють на локальному ринку, але грають за правилами інших країн. Мета — не стільки змінити це, скільки дати більше можливостей, пояснює у розмові зі Scroll.media заступника міністра з розвитку ІТ та керівник «Дія.City» Олександр Борняков. Ми попросили Олександра тезово пояснити, як все працюватиме.

Мені цікаво почати з питання, чи дійсно є проблема з інвестиційними фондами в Україні та чи потрібен проєкт для їх реєстрації саме тут.
Це багатогранне питання, поясню чому. З однієї сторони, якщо фонд створений в Україні, то за нинішніх валютних обмежень LP мають проблему: вивести їхні кошти буде непросто. Ми не знаємо, як довго вони ще будуть тривати [валютні обмеження — ред.], але таке розуміння є.
З іншого боку, немає мети загнати всіх в одну юридичну площину, щоб було тільки так і ніяк інакше. Наша гіпотеза полягає ось у чому: в Україні є певна кількість людей, що мають кошти, і хочуть їх інвестувати через зрозумілий безпечний інструмент. І водночас запустити фонд в Делавері чи на Кіпрі — ну теж задача з зірочкою. Ми таким людям дамо інструмент під назвою «Дія.City Invest». Ми будемо працювати з тим, кому цікава географія «Україна», хто хоче інвестувати тут у місцеві проєкти. Це історія про те, щоб відкрити нові імена.
Якщо я правильно зрозумів, проєкт анонсований, але це не історія, яка запуститься завтра?
Станом на сьогодні це більше концепт, але який має чітку ціль і вектор для свого втілення. Давай почну з цілі: в Україні не запускають інвестиційні фонди, бо це важко, незрозуміло, десь страшно через різного роду підводні камені. Є політична воля це змінити. «Дія.City Invest» — проєкт про це.
Я думаю, що наш шлях триватиме рік. Сподіваємося встигнути до кінця поточного року, можливо, на початку 2026-го. Зараз кристалізується концепт, цей документ — основа до законопроєкту. Відповідна команда його пише, далі перше читання, друге читання, створення відповідних підзаконних актів.
Поясни, до чого тут Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку?
Вони — основа всієї історії, оскільки саме там будуть реєструвати ці фонди і з ними працювати. Без них ніяк. Вони стануть регулятором цих венчурних фондів, не ми [Мінцифра — ред].
Зараз умовно: створюється якась компанія-фонд, де LP купуватимуть акції цього фонду, потім йтиме погашення, до цього потрібно пропрацювати інвестиційні договори, які матимуть силу, зрозумілу процедуру співпраці LP та GP. А ще додаємо сюди історію, коли фонд — Evergreen, і там вже класичне відкрите акціонерне товариство не спрацює, потрібно додавати свої правила. Це все потребує і залучення Комісії, і часу на створення відповідного законодавства та регуляції.
Михайло Федоров у своєму анонсі вказав, що обʼєм фонду складатиме до 20 млн євро. Чому така цифра?
Насправді він зможе бути і більшим, давай поясню.
Ми проговорили з НКЦПФР, що обʼєм фонду спочатку складатиме до 20 млн євро. Це значні кошти, яких вистачить для інвестування в pre-seed та seed, навіть раунд А. У випадку, якщо фонд працюватиме нормально, показуватиме інвестиції, не буде скарг чи проблем з його функціонуванням — його можна буде збільшити до 50 млн євро.
Це робиться для того, щоб уникнути можливих спекуляцій на великих обʼємах одразу. Фонди ставатимуть великими поступово, а не одразу. Свого роду додаткові гарантії безпеки для всіх учасників процесу.
Є ще якісь правила?
Важливо те, що інвестувати можна буде лише у стартапи, що вже є учасниками «Дія.City». Це не стільки правила чи обмеження, як ще один інструмент валідації, безпекова гарантія, що гроші не підуть у якийсь «ФОП, прописаний у гаражі». Коли проєкт вже в «Дія.City», інвестор розуміє, що він пройшов першу перевірку, має команду, відповідає певним умовам. Це дуже важливо і для НКЦПФР, які таким чином хочуть захистити інтереси й інвестора.
Загалом же, вся процедура роботи «Дія.City Invest» буде грати на руку кожній зі сторін. Завдяки НКЦПФР усі LP фонду працюватимуть у регульованому правовому полі. GP так само діятиме за зрозумілою процедурою та швидко, а також зможе інвестувати у валідовані стартапи. Сам стартап отримає інвестиції від фонду з прозорим походженням коштів та відповідно до всіх міжнародних правил, але в Україні.
Ми сподіваємось, це дозволить збільшити кількість інвесторів в Україні, а отже, й кількість стартапів, що будуть запускатись та розвиватись, особливо на ранніх стадіях.
«Дія.City Invest» — що це таке і як працюватиме, розповідає Олександр Борняков
Ще на події з нагоди третьої річниці роботи спеціального простору «Дія.City» Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск нового проєкту під назвою «Дія.City Invest». Ідея полягала у тому, щоб в Україні резиденти могли швидко та за зрозумілою процедурою запускати інвестиційні фонди та підтримувати місцеві стартапи.
Проблематика полягає у тому, що всі фонди, присутні в Україні, мають іноземну юрисдикцію: вони працюють на локальному ринку, але грають за правилами інших країн. Мета — не стільки змінити це, скільки дати більше можливостей, пояснює у розмові зі Scroll.media заступника міністра з розвитку ІТ та керівник «Дія.City» Олександр Борняков. Ми попросили Олександра тезово пояснити, як все працюватиме.

Мені цікаво почати з питання, чи дійсно є проблема з інвестиційними фондами в Україні та чи потрібен проєкт для їх реєстрації саме тут.
Це багатогранне питання, поясню чому. З однієї сторони, якщо фонд створений в Україні, то за нинішніх валютних обмежень LP мають проблему: вивести їхні кошти буде непросто. Ми не знаємо, як довго вони ще будуть тривати [валютні обмеження — ред.], але таке розуміння є.
З іншого боку, немає мети загнати всіх в одну юридичну площину, щоб було тільки так і ніяк інакше. Наша гіпотеза полягає ось у чому: в Україні є певна кількість людей, що мають кошти, і хочуть їх інвестувати через зрозумілий безпечний інструмент. І водночас запустити фонд в Делавері чи на Кіпрі — ну теж задача з зірочкою. Ми таким людям дамо інструмент під назвою «Дія.City Invest». Ми будемо працювати з тим, кому цікава географія «Україна», хто хоче інвестувати тут у місцеві проєкти. Це історія про те, щоб відкрити нові імена.
Якщо я правильно зрозумів, проєкт анонсований, але це не історія, яка запуститься завтра?
Станом на сьогодні це більше концепт, але який має чітку ціль і вектор для свого втілення. Давай почну з цілі: в Україні не запускають інвестиційні фонди, бо це важко, незрозуміло, десь страшно через різного роду підводні камені. Є політична воля це змінити. «Дія.City Invest» — проєкт про це.
Я думаю, що наш шлях триватиме рік. Сподіваємося встигнути до кінця поточного року, можливо, на початку 2026-го. Зараз кристалізується концепт, цей документ — основа до законопроєкту. Відповідна команда його пише, далі перше читання, друге читання, створення відповідних підзаконних актів.
Поясни, до чого тут Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку?
Вони — основа всієї історії, оскільки саме там будуть реєструвати ці фонди і з ними працювати. Без них ніяк. Вони стануть регулятором цих венчурних фондів, не ми [Мінцифра — ред].
Зараз умовно: створюється якась компанія-фонд, де LP купуватимуть акції цього фонду, потім йтиме погашення, до цього потрібно пропрацювати інвестиційні договори, які матимуть силу, зрозумілу процедуру співпраці LP та GP. А ще додаємо сюди історію, коли фонд — Evergreen, і там вже класичне відкрите акціонерне товариство не спрацює, потрібно додавати свої правила. Це все потребує і залучення Комісії, і часу на створення відповідного законодавства та регуляції.
Михайло Федоров у своєму анонсі вказав, що обʼєм фонду складатиме до 20 млн євро. Чому така цифра?
Насправді він зможе бути і більшим, давай поясню.
Ми проговорили з НКЦПФР, що обʼєм фонду спочатку складатиме до 20 млн євро. Це значні кошти, яких вистачить для інвестування в pre-seed та seed, навіть раунд А. У випадку, якщо фонд працюватиме нормально, показуватиме інвестиції, не буде скарг чи проблем з його функціонуванням — його можна буде збільшити до 50 млн євро.
Це робиться для того, щоб уникнути можливих спекуляцій на великих обʼємах одразу. Фонди ставатимуть великими поступово, а не одразу. Свого роду додаткові гарантії безпеки для всіх учасників процесу.
Є ще якісь правила?
Важливо те, що інвестувати можна буде лише у стартапи, що вже є учасниками «Дія.City». Це не стільки правила чи обмеження, як ще один інструмент валідації, безпекова гарантія, що гроші не підуть у якийсь «ФОП, прописаний у гаражі». Коли проєкт вже в «Дія.City», інвестор розуміє, що він пройшов першу перевірку, має команду, відповідає певним умовам. Це дуже важливо і для НКЦПФР, які таким чином хочуть захистити інтереси й інвестора.
Загалом же, вся процедура роботи «Дія.City Invest» буде грати на руку кожній зі сторін. Завдяки НКЦПФР усі LP фонду працюватимуть у регульованому правовому полі. GP так само діятиме за зрозумілою процедурою та швидко, а також зможе інвестувати у валідовані стартапи. Сам стартап отримає інвестиції від фонду з прозорим походженням коштів та відповідно до всіх міжнародних правил, але в Україні.
Ми сподіваємось, це дозволить збільшити кількість інвесторів в Україні, а отже, й кількість стартапів, що будуть запускатись та розвиватись, особливо на ранніх стадіях.