14 січня Кабінет Міністрів затвердив Стратегію інновацій до 2030 року від Мінцифри, один з напрямів якої – виробництво в Україні напівпровідників. Доволі амбіційна мета, враховуючи, що передові держави світу наразі змагаються за першість (або принаймні актуальність) у виробництві чипів.

Які план і шанси України підкорити цей ринок? Forbes отримав у своє розпорядження робочий документ щодо стратегії розвитку напряму напівпровідників від експертної групи при Мінцифри, та опублікував наявні там пропозиції, а також запитав у експертів, скільки це може коштувати.

Розповідаємо стисло, як Мінцифри пропонує побудувати виробництво чипів в Україні та взагалі,

…чому чипи?

• Чипи (мікросхеми) є основою будь-якої електроніки. Найбільші гравці з виготовлення чипів – тайванська TSMC та південнокорейський Samsung.
• Щоб зменшити залежність від них, Китай, США та Європа інвестують великі гроші в підтримку власних компаній:
  • Штати у 2022 році виділили $52 млрд на фінансування потужностей із виробництва мікросхем усередині країни;
  • Європейський союз планує вкласти у напрям $108 млрд до 2030 року;
  • Китай – понад $100 млрд до 2030 року на додачу до мінімум $250 млрд, які було виділено на програму до 2025-го «Зроблено в Китаї».
• Навіщо Україні свої чипи? «В Україні з’явилося два ринки для чипів: військово-промисловий комплекс і точне землеробство», – пояснив Forbes засновник технологічної компанії «Квазар-Мікро» та розробника рішень у сфері автоматизації проєктування мікросхем Polyteda Cloud Євген Уткін.

Які чипи хочуть виробляти в Україні

• Мінцифри хоче запустити виробництво чипів розміром 180, 130 та 110 нанометрів (нм). Це не найпередовіші розробки (американський Intel та TSMC працюють над технологіями 1,8 нм та 4 нм відповідно), але для закриття оборонного, аграрного та автомобільного секторів вистачить. Так каже один з учасників робочої групи при Мінцифри Олександр Груданов.
• У ролі партнера для розробки програмного забезпечення під чипи автори документа розглядають американську компанію Silvaco Group.
• Згідно з документом, на одній кремнієвій пластині розміщуватимуть різні типи інтегральних схем від різних розробників (або замовників). На одній пластині може поміститися кілька сотень чипів. Початкові плани виробництва – до 1000 таких пластин на місяць.
• Пропонується два варіанти, як можна запустити виробництво чипів в Україні: ліцензувати готову технологію «під ключ» або залучити стратегічного партнера на комерційних засадах через тендер.

Чипи «під ключ»

• Мінцифри може залучити компанію-ліцензіара, яка буде відповідальною за контроль над будівництвом заводу, налаштуванням обладнання та запуском пілотної лінії, ідеться в документі.
• За такого сценарію держава може володіти контрольним пакетом акцій фабрики, забезпечуючи пріоритет на власні потреби ВПК та передових науково-дослідних проєктів, зазначається в документі.
• У рамках цього етапу також передбачається навчання українських спеціалістів за кордоном.
• Перевага цього варіанту, на думку Грудавнова, в тому, що Україна зможе зробити власну надбудову до наявної технології й виробляти більш спеціалізовані чипи. Наприклад, стійкіші до РЕБ чи такі, що краще функціонують у космосі.
• На будівництва фабрики за моделлю ліцензування закладають до $1 млрд. «Ми прораховували кілька варіантів, але в усіх вклалися в цю суму», – запевняє Груданов. Ліцензування технології в цьому випадку сплачується окремо.
• Між тим, на думку Уткіна, на будівництво фабрики з усією необхідною інфраструктурою знадобиться щонайменше $5 млрд.

Стратегічні партнерства

• У списку потенційних партнерів – австрійська AMS, французька CMP, німецькі IHP і XFAB, французько-італійська STMicro, материнська компанія китайського виробника чипів SMIC – LFoundry, ізраїльська TowerSemiconductors.
• Держава може отримати міноритарну частку, що дозволяє квотувати замовлення на виробництво згідно з власними інтересами.
• Для підписання договору з потенційними партнерами важлива стабілізація бойових дій та гарантії безпеки від партнерів, визнає Груданов.
• За його словами, від моменту підписання договору з партнером будівництво та підготовка до експлуатації фабрики займе два роки. На кінець третього року – фабрика може вийти на повну виробничу потужність.

Поки в Україні не ухвалено аналог європейського закону про чипи Chips Act UA та немає погоджених субсидій і пільг для партнерів, невідомо, яка з двох опцій буде пріоритетом, каже Груданов.

Як відзначає Forbes, на погодження самої Стратегії у Мінцифри пішов рік. Відповідно, питання «коли очікувати на відкриття фабрики чипів в Україні?» залишається відкритим.