Що таке SPAC — інструмент для виходу компаній на біржу без IPO
Special-purpose acquisition company або SPAC — спеціальний тип компанії, який створюється виключно для поглинання іншого бізнесу з метою виводу його на біржу.
У 2025 році на біржу Nasdaq вийде найбільший український мобільний оператор — «Київстар». Розміщення відбудеться через SPAC-поглинання. За останні 5 років такий спосіб обрала 1061 компанія, за перші два тижні 2025 року — ще 7. Що таке SPAC і як працює?
Як працює SPAC
SPAC-компанія виводиться на біржу згідно з загальноприйнятими правилами: IPO проходить за ціною акції $10 за штуку, завжди ціна одна. Акціонери купують ці акції, але сама по собі компанія SPAC — це пустка, за нею нічого не стоїть, окрім обіцянки знайти класний бізнес і поглинути його протягом 24 місяців. Такі компанії ще називають blank check або пустий чек, бо акціонер не знає, що купує. Якщо за 24 місяці обʼєднання не трапляється — гроші повертаються акціонерам.
Задача менеджерів SPAC-компанії — протягом двох років знайти бізнес для обʼєднання. Наприклад, такий як компанія «Київстар». Вони проводять переговори, домовляються про умови (у нашому випадку з Veon) і підписують договір про поглинання.
«Київстар» — велика компанія, з гарними фінансовими показниками. А отже акції компанії можуть вирости, значно вище $10 за штуку. Акціонери, що купували акції по $10, зможуть їх продати дорожче, чи тримати з метою отримання дивідендів — у кожного своя стратегія.
Наприклад, у 2021 році через SPAC на Nasdaq вийшла компанія Payoneer. Вона обрала для угоди FTAC Olympus Acquisition Corporation, що вже знаходилась на біржі з ціною акції $10 за штуку. Коли сторони підписали договір, FTAC Olympus Acquisition Corporation поглинула Payoneer, нова компанія отримала назву Payoneer Global і у перші кілька місяців вартість акцій виросла до $15 за штуку. Акціонери, що зафіксували прибуток, отримали 50% менше ніж за рік.
Які виклики
Найбільше викликів стоїть перед менеджерами, що створюють SPAC-компанії. Саме їм потрібно провести промокампанію серед потенційних акціонерів, щоб продати акції, нехай навіть по $10 за штуку.
Наприклад, «Київстар» буде обʼєднуватись з Cohen Circle Acquisition I. Компанія Cohen Circle, якій належить Cohen Circle Acquisition I, знайшла покупців на 20 млн акцій, що витратили $200 млн на купівлю акцій по $10.
Наступний крок — знайти, кого купувати. На це відводиться 24 місяці. Якщо цього не трапляється, акціонери отримують гроші назад, а от менеджери SPAC — втрачають кошти, оскільки фінансування вже пішло на промокампанії, менеджерські витрати тощо. Це удар і по репутації: охочих дати кошти вдруге буде менше.
Два роки — великий термін, але й хороших компаній, що готові вийти на біржу, навколо обмежена кількість, між SPAC-компаніями за них йде конкуренція. Менеджери зацікавлені, щоб поглинання пройшло максимально успішно, оскільки у такому випадку можуть розраховувати на значні бонуси. Але інколи, щоб встигнути закрити угоду, вони готові партнеритись не з особливо «пристойним» бізнесом, чи компаніями, які не мають якісних фінансових показників чи навіть фінального продукту. Показовим є приклад виходу на біржу компанії-виробника електровантажівок NIKOLA через SPAC. Зрештою, компанію звинуватили в обмані інвесторів, а продукт не був готовий.
Cohen Circle провела понад десять SPAC-поглинань. Деякі з її компаній вже ліквідували, на інші — шукають покупців. Чимало інвесторів ставляться до SPAC критично, оскільки вважають інструмент не надто надійним для потенційних акціонерів.
Чому SPAC, а не IPO?
Є дві головні причини — швидкість та вартість.
Швидкість. Вихід на біржу через SPAC може зайняти до кількох місяців. Згаданий «Київстар» може підписати угоду до кінця другого кварталу 2025 року. Підготовка та проведення IPO потребувало б більше зусиль, через необхідність проведення великої кількості процесів, як-от пошуку інвестбанкірів, роудшоу і так далі. Щобільше, при IPO вартість визначається вартість ціни за акцію зважаючи на попит, це також займає час та вимагає ресурсів. Інколи компанії готуються до IPO рік і більше.
Вартість. Всі процеси стосовно проведення IPO — дорогі, оскільки вимагають залучення великої кількості людей до проведення цього самого процесу. SPAC-компанія вже на біржі, механізм злиття, оцінки вартості акцій — зрозумілі. На це не потрібно витрачати додаткові мільйони доларів.
Критики SPAC також вказують, що цей інструмент часто використовують бізнеси, яким терміново потрібен додатковий капітал для розвитку, а самі компанії — менш якісні та навряд змогли б вийти на біржу через класичне IPO. Це, очевидно, стосується далеко не всіх.
Що таке SPAC — інструмент для виходу компаній на біржу без IPO
Special-purpose acquisition company або SPAC — спеціальний тип компанії, який створюється виключно для поглинання іншого бізнесу з метою виводу його на біржу.
У 2025 році на біржу Nasdaq вийде найбільший український мобільний оператор — «Київстар». Розміщення відбудеться через SPAC-поглинання. За останні 5 років такий спосіб обрала 1061 компанія, за перші два тижні 2025 року — ще 7. Що таке SPAC і як працює?
Як працює SPAC
SPAC-компанія виводиться на біржу згідно з загальноприйнятими правилами: IPO проходить за ціною акції $10 за штуку, завжди ціна одна. Акціонери купують ці акції, але сама по собі компанія SPAC — це пустка, за нею нічого не стоїть, окрім обіцянки знайти класний бізнес і поглинути його протягом 24 місяців. Такі компанії ще називають blank check або пустий чек, бо акціонер не знає, що купує. Якщо за 24 місяці обʼєднання не трапляється — гроші повертаються акціонерам.
Задача менеджерів SPAC-компанії — протягом двох років знайти бізнес для обʼєднання. Наприклад, такий як компанія «Київстар». Вони проводять переговори, домовляються про умови (у нашому випадку з Veon) і підписують договір про поглинання.
«Київстар» — велика компанія, з гарними фінансовими показниками. А отже акції компанії можуть вирости, значно вище $10 за штуку. Акціонери, що купували акції по $10, зможуть їх продати дорожче, чи тримати з метою отримання дивідендів — у кожного своя стратегія.
Наприклад, у 2021 році через SPAC на Nasdaq вийшла компанія Payoneer. Вона обрала для угоди FTAC Olympus Acquisition Corporation, що вже знаходилась на біржі з ціною акції $10 за штуку. Коли сторони підписали договір, FTAC Olympus Acquisition Corporation поглинула Payoneer, нова компанія отримала назву Payoneer Global і у перші кілька місяців вартість акцій виросла до $15 за штуку. Акціонери, що зафіксували прибуток, отримали 50% менше ніж за рік.
Які виклики
Найбільше викликів стоїть перед менеджерами, що створюють SPAC-компанії. Саме їм потрібно провести промокампанію серед потенційних акціонерів, щоб продати акції, нехай навіть по $10 за штуку.
Наприклад, «Київстар» буде обʼєднуватись з Cohen Circle Acquisition I. Компанія Cohen Circle, якій належить Cohen Circle Acquisition I, знайшла покупців на 20 млн акцій, що витратили $200 млн на купівлю акцій по $10.
Наступний крок — знайти, кого купувати. На це відводиться 24 місяці. Якщо цього не трапляється, акціонери отримують гроші назад, а от менеджери SPAC — втрачають кошти, оскільки фінансування вже пішло на промокампанії, менеджерські витрати тощо. Це удар і по репутації: охочих дати кошти вдруге буде менше.
Два роки — великий термін, але й хороших компаній, що готові вийти на біржу, навколо обмежена кількість, між SPAC-компаніями за них йде конкуренція. Менеджери зацікавлені, щоб поглинання пройшло максимально успішно, оскільки у такому випадку можуть розраховувати на значні бонуси. Але інколи, щоб встигнути закрити угоду, вони готові партнеритись не з особливо «пристойним» бізнесом, чи компаніями, які не мають якісних фінансових показників чи навіть фінального продукту. Показовим є приклад виходу на біржу компанії-виробника електровантажівок NIKOLA через SPAC. Зрештою, компанію звинуватили в обмані інвесторів, а продукт не був готовий.
Cohen Circle провела понад десять SPAC-поглинань. Деякі з її компаній вже ліквідували, на інші — шукають покупців. Чимало інвесторів ставляться до SPAC критично, оскільки вважають інструмент не надто надійним для потенційних акціонерів.
Чому SPAC, а не IPO?
Є дві головні причини — швидкість та вартість.
Швидкість. Вихід на біржу через SPAC може зайняти до кількох місяців. Згаданий «Київстар» може підписати угоду до кінця другого кварталу 2025 року. Підготовка та проведення IPO потребувало б більше зусиль, через необхідність проведення великої кількості процесів, як-от пошуку інвестбанкірів, роудшоу і так далі. Щобільше, при IPO вартість визначається вартість ціни за акцію зважаючи на попит, це також займає час та вимагає ресурсів. Інколи компанії готуються до IPO рік і більше.
Вартість. Всі процеси стосовно проведення IPO — дорогі, оскільки вимагають залучення великої кількості людей до проведення цього самого процесу. SPAC-компанія вже на біржі, механізм злиття, оцінки вартості акцій — зрозумілі. На це не потрібно витрачати додаткові мільйони доларів.
Критики SPAC також вказують, що цей інструмент часто використовують бізнеси, яким терміново потрібен додатковий капітал для розвитку, а самі компанії — менш якісні та навряд змогли б вийти на біржу через класичне IPO. Це, очевидно, стосується далеко не всіх.
