«Великий податковий закон» в деталях: що з ним не так?
19 березня Міністерство фінансів оприлюднило «великий податковий законопроєкт», в якому зібрали всі новації, що вимагає від України МВФ. Депутатка та голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розібрала документ більш детально.
Отже, що в ньому?
Військовий збір – назавжди
У проєкті скасовано тимчасовість військового збору для ФОП-спрощенців, який раніше був обмежений строком дії воєнного стану. Він стає постійним. Ставки для ФОП:
- 10% від однієї МЗП — для 1, 2 та 4 груп;
- 1% від доходу — для 3 групи (ФОП і юрособи).
5% військового збору для найманих працівників — теж стає безстроковим.
При цьому, військовий збір і надалі зараховується до загального фонду бюджету.
«Тобто це не окремий цільовий ресурс для армії, а «спільний гаманець», з якого фінансується все підряд», – зауважила Южаніна.
ПДВ для ФОП
Проєктом передбачена обов’язкова реєстрація платником ПДВ, якщо дохід платника єдиного податку перевищує 4 млн грн за останні 12 місяців. Це стосується лише 2 та 3 груп ФОП, 1 група під цю норму не підпадає.
За даними Державної податкової служби України, дохід понад 4 млн грн у 2025 році мали:
- 224 360 ФОП — 2 група;
- 69 842 ФОП — 3 група.
Серед платників єдиного податку на 3 групі з доходом понад 4 млн гривень лише 3 671 ФОП (або 5,2%) сьогодні є платниками ПДВ.
Тобто понад 290 000 ФОП змушені будуть:
- вести складний облік доходів і витрат;
- розмежовувати операції з ПДВ і без ПДВ;
- подавати електронну звітність;
- постійно реєструвати податкові накладні (які можуть блокуватися).
«Для розуміння масштабу: сьогодні близько 156 000 платників ПДВ реєстрували накладні (січень 2026 року). Тепер до цієї системи хочуть додати ще понад 290 000 ФОП», – зауважила депутатка.
Оподаткування доходів з цифрових платформ
Мінфін фактично пропонує нову систему контролю за доходами громадян через цифрові платформи:
- відкриття окремого банківського рахунку для таких операцій (виняток — до 2000 євро на рік для товарів);
- скасування банківської таємниці для цих рахунків: податкова отримуватиме дані про всі операції та контрагентів;
- обов’язкове взяття рахунків на облік у ДПС;
- подання річної декларації, якщо дохід понад 2000 євро і операції здійснювались через дві і більше платформи.
Ставки податків:
- 5% ПДФО + 5% військового збору — при доходах до 7,2 млн грн (за умови обліку рахунку);
- 18% ПДФО + 5% військового збору — при доходах понад 7,2 млн грн;
- 18% + 5% — з першої гривні, якщо рахунок не поставлено на облік.
Доходи до 2000 євро на рік від продажу товарів — не оподатковуються. Але для послуг — оподаткування з першої гривні.
Важливо: Мінфін пропонує всі доходи, отримані через цифрові платформи (навіть продаж власних вживаних речей) для ФОП та самозайнятих осіб або включати в підприємницьку діяльність, або сплачувати 18% ПДФО + 5% військового збору.
«Тобто лікар, викладач, адвокат, бухгалтер, інженер, митець продає щось через платформу і автоматично потрапляє під максимальне податкове навантаження. Це вже не про євроінтеграцію. Це — про ускладнення життя, демотивацію працювати «в білу» та витіснення частини діяльності в тінь», – наголошує Южаніна.
За її словами, тут Мінфін дещо перегнув палицю, адже правила ОЕСР, які Україна має імплементувати, не визначають, як оподатковувати доходи громадян. Вони передбачають лише одне: збір та передачу інформації про доходи користувачів платформ до податкових органів. Все інше — ставки податків, порядок адміністрування, обсяг обов’язків громадян — це виключно рішення самої держави.
«Замість обережного та збалансованого підходу Мінфін пропонує максимально жорстку модель контролю і оподаткування. Тобто під прикриттям міжнародних зобов’язань нам нав’язують внутрішні фіскальні рішення, які значно виходять за межі вимог ОЕСР. І ключове – це імплементація європейських правил чи чергова спроба тотального контролю за доходами громадян?», – зауважує депутатка.
Посилки до 150 євро
Сьогодні посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ. Однак, у «великому податковому законі» Мінфін пропонує оподатковувати податком на додану вартість товари, придбані громадянами у міжнародних інтернет-магазинах, з першої гривні. Фактично це означає, що кожна покупка подорожчає щонайменше на 20%.
При цьому, податок буде включений у ціну товару, а перераховувати його до бюджету має безпосередньо міжнародний інтернет-магазин.
«Як саме ці кошти потраплять до бюджету України? Відповіді — немає. Бо для цього потрібні зміни до митного законодавства. А їх — не оприлюднено. Так, уряд подав якісь поправки до законопроєкту №12360 (щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів), але ознайомитися з ними наразі неможливо», – підкреслює Южаніна.
Що далі?
Це вже не перша і навіть не друга спроба Мінфіну запропонувати документ, який би потрапив на голосування в Раду, але наразі безуспішно. І хоча зміни в податкове законодавство справді потрібні, значна кількість недосконалостей у запропонованій нормативці робить «великий податковий закон» не більш привабливим, ніж його попередники – законопроєкти, які стосувалися окремих викладених вище сфер, відомі як «Закон про OLX» та «ПДВ для ФОП».
«Великий податковий закон» в деталях: що з ним не так?
19 березня Міністерство фінансів оприлюднило «великий податковий законопроєкт», в якому зібрали всі новації, що вимагає від України МВФ. Депутатка та голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розібрала документ більш детально.
Отже, що в ньому?
Військовий збір – назавжди
У проєкті скасовано тимчасовість військового збору для ФОП-спрощенців, який раніше був обмежений строком дії воєнного стану. Він стає постійним. Ставки для ФОП:
- 10% від однієї МЗП — для 1, 2 та 4 груп;
- 1% від доходу — для 3 групи (ФОП і юрособи).
5% військового збору для найманих працівників — теж стає безстроковим.
При цьому, військовий збір і надалі зараховується до загального фонду бюджету.
«Тобто це не окремий цільовий ресурс для армії, а «спільний гаманець», з якого фінансується все підряд», – зауважила Южаніна.
ПДВ для ФОП
Проєктом передбачена обов’язкова реєстрація платником ПДВ, якщо дохід платника єдиного податку перевищує 4 млн грн за останні 12 місяців. Це стосується лише 2 та 3 груп ФОП, 1 група під цю норму не підпадає.
За даними Державної податкової служби України, дохід понад 4 млн грн у 2025 році мали:
- 224 360 ФОП — 2 група;
- 69 842 ФОП — 3 група.
Серед платників єдиного податку на 3 групі з доходом понад 4 млн гривень лише 3 671 ФОП (або 5,2%) сьогодні є платниками ПДВ.
Тобто понад 290 000 ФОП змушені будуть:
- вести складний облік доходів і витрат;
- розмежовувати операції з ПДВ і без ПДВ;
- подавати електронну звітність;
- постійно реєструвати податкові накладні (які можуть блокуватися).
«Для розуміння масштабу: сьогодні близько 156 000 платників ПДВ реєстрували накладні (січень 2026 року). Тепер до цієї системи хочуть додати ще понад 290 000 ФОП», – зауважила депутатка.
Оподаткування доходів з цифрових платформ
Мінфін фактично пропонує нову систему контролю за доходами громадян через цифрові платформи:
- відкриття окремого банківського рахунку для таких операцій (виняток — до 2000 євро на рік для товарів);
- скасування банківської таємниці для цих рахунків: податкова отримуватиме дані про всі операції та контрагентів;
- обов’язкове взяття рахунків на облік у ДПС;
- подання річної декларації, якщо дохід понад 2000 євро і операції здійснювались через дві і більше платформи.
Ставки податків:
- 5% ПДФО + 5% військового збору — при доходах до 7,2 млн грн (за умови обліку рахунку);
- 18% ПДФО + 5% військового збору — при доходах понад 7,2 млн грн;
- 18% + 5% — з першої гривні, якщо рахунок не поставлено на облік.
Доходи до 2000 євро на рік від продажу товарів — не оподатковуються. Але для послуг — оподаткування з першої гривні.
Важливо: Мінфін пропонує всі доходи, отримані через цифрові платформи (навіть продаж власних вживаних речей) для ФОП та самозайнятих осіб або включати в підприємницьку діяльність, або сплачувати 18% ПДФО + 5% військового збору.
«Тобто лікар, викладач, адвокат, бухгалтер, інженер, митець продає щось через платформу і автоматично потрапляє під максимальне податкове навантаження. Це вже не про євроінтеграцію. Це — про ускладнення життя, демотивацію працювати «в білу» та витіснення частини діяльності в тінь», – наголошує Южаніна.
За її словами, тут Мінфін дещо перегнув палицю, адже правила ОЕСР, які Україна має імплементувати, не визначають, як оподатковувати доходи громадян. Вони передбачають лише одне: збір та передачу інформації про доходи користувачів платформ до податкових органів. Все інше — ставки податків, порядок адміністрування, обсяг обов’язків громадян — це виключно рішення самої держави.
«Замість обережного та збалансованого підходу Мінфін пропонує максимально жорстку модель контролю і оподаткування. Тобто під прикриттям міжнародних зобов’язань нам нав’язують внутрішні фіскальні рішення, які значно виходять за межі вимог ОЕСР. І ключове – це імплементація європейських правил чи чергова спроба тотального контролю за доходами громадян?», – зауважує депутатка.
Посилки до 150 євро
Сьогодні посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ. Однак, у «великому податковому законі» Мінфін пропонує оподатковувати податком на додану вартість товари, придбані громадянами у міжнародних інтернет-магазинах, з першої гривні. Фактично це означає, що кожна покупка подорожчає щонайменше на 20%.
При цьому, податок буде включений у ціну товару, а перераховувати його до бюджету має безпосередньо міжнародний інтернет-магазин.
«Як саме ці кошти потраплять до бюджету України? Відповіді — немає. Бо для цього потрібні зміни до митного законодавства. А їх — не оприлюднено. Так, уряд подав якісь поправки до законопроєкту №12360 (щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів), але ознайомитися з ними наразі неможливо», – підкреслює Южаніна.
Що далі?
Це вже не перша і навіть не друга спроба Мінфіну запропонувати документ, який би потрапив на голосування в Раду, але наразі безуспішно. І хоча зміни в податкове законодавство справді потрібні, значна кількість недосконалостей у запропонованій нормативці робить «великий податковий закон» не більш привабливим, ніж його попередники – законопроєкти, які стосувалися окремих викладених вище сфер, відомі як «Закон про OLX» та «ПДВ для ФОП».
