1С — російський бухгалтерський софт, який навіть зараз, на четвертий рік великої війни, досі популярний в Україні. Згідно з останніми опитуваннями, його використовує понад 60% українських компаній, в тому числі і деякі державні установи. Ринок стверджує — відмовитись від CRM, якою вони користувались 20 років до цього, — важко, а альтернатив на ринку які дають такий же набір функцій — мало. Втім, українських компаній, які будують CRM-системи, вже десятки, деякі працюють не лише в Україні, активно зростають.

Ніде правди діти, але суть не лише у можливостях 1С, а в тому, що в цю систему вкладено десятки і тисяч доларів інвестицій під кастомізацію — вона також цього потребувала. Тепер кошти потрібно вкладати в новий софт, чого не кожний бізнес хоче. А хтось просто забуває про те, що 1С — російська компанія, навіть потрапляючи на «шакалячий експрес», коли шукають під цю систему розробників, яких сьогодні не так вже багато: нові не зʼявляються.

1С — не гідра, а вірус, що немов намертво засів в українському бізнесі. Колись нею користувались ледь не 95% українських підприємців, сьогодні частка сильно менша, але все ще фантастично велика: російський софт досі на українських компʼютерах.

На початку січня 2026 року Держспецзв’язку створила перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, який повністю складається з продуктів 1С. Вкотре.

Заборонити 1С в Україні намагаються не вперше — редакція Scroll.media розповідає про історію санкцій щодо 1С.

2017 рік

• Наприкінці квітня року СБУ провели обшуки у «Еврософтпром» — дилера, якого підозрювали в постачанні продуктів 1С на території ЛДНР. «Дилерська компанія продавала продукт – наприклад, продукт 1C, який також розроблено в Російській Федерації, і, за нашою інформацією, окремі дилери розповсюджують на території України продукти компанії 1C – вони вже внесені Радою національної безпеки та оборони до санкційного списку», – так коментував обшуки тодішній начальник апарату голови СБУ Олександр Ткачук. Представники «Єврософтпром» заперечували всі звинувачення. А також зазначили — в Україні 300 000 користувачів продукту «1С: Предприятие».
• А вже в травні 2017 року тодішній президент Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО щодо санкцій стосовно російських компаній та їхніх дочірніх підприємств в Україні. Загалом у списку було 468 юридичних осіб, з них 81 пов’язана з IT. Зокрема, українські та російські юрособи ТОВ «1С» і «1С Мультимедіа Україна», їхні дистриб’ютори та представники: «Єврософтпром», «1С-Рарус Софт Україна», «Скайлайн Софтвер», «1с-Телур Модуль», «Санлайн», «Альфа-Ком Софт», «Перший біт». Санкції застосовувались терміном на 3 роки.
• Представники СБУ згодом зазначали, що санкції здебільшого торкнуться державного та бюджетного сектору, а приватний бізнес має право вибирати сам, яким програмним забезпеченням користуватися. А представники 1С обіцяли, що поточні клієнти не відчують на собі санкцій.

2020 рік

• В травні 2020 року президент Володимир Зеленський продовжив санкції щодо російських компаній та сервісів, зокрема — лінійок програм «1С:Бухгалтерія» та «1С:Підприємство». Також до санкційного списку потрапили також продукти на платформі BAS, зокрема BAS ERP, які використовуються для управління холдингами, торгівлею, роздрібною мережею та документообігом, а також програмний комплекс для бюджетної сфери «UA-Бюджет». Також санкції продовжили для всіх дочірніх і пов’язаних компаній, що займалися розробкою, локалізацією, дистрибуцією та підтримкою 1С в Україні.
• За даними IT Ukraine, у 2019 році близько 80% українського бізнесу користувались 1C/BAS.

Повномасштабна війна

• З розгортанням повномасштабної війни розпочався тренд на повну відмову від російських продуктів та сервісів. В травні 2022 року український Forbes публікує великий текст про те, чому заклики переходити з 1С виконуються так важко. Озвучений в ньому оптимістичний сценарій — зменшення користувачів 1С на 20% щороку — не справдився.
• Навесні 2023 року Президент Зеленський продовжує санкції — цього разу не на три, а на 10 років. Тепер вони передбачають, серед іншого, блокування активів, повне припинення торгових операцій та запобігання виведенню капіталів за межі України.
• В жовтні 2023 року в Верховній Раді реєструють окремий законопроєкт, що забороняє продаж 1С та іншого російського ПЗ. У пояснювальній записці зазначено, що попри заборону продажу нових продуктів 1С суб’єкти господарювання продовжують використовувати російський «1C» та його аналоги. В Україні збереглося їх панівне становище на ринку, а це понад 80% бізнесу. У зв’язку з цим пропонувалось заборонити на території Україні продаж відповідного ПЗ та передбачити відповідальність за порушення встановленої заборони. Проте приватному бізнесу все ж хотіли дозволити користуватись вже придбаними раніше продуктами. Законопроєкт завис на етапі розгляду Комітетом.
• В жовтні 2024 року Указом Президента знову запровадили санкції щодо російського виробника продуктів 1С — ТОВ «1С».
• В жовтні 2025 року Кабмін постановив створити перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного/мережевого обладнання. Кабінет міністрів щороку має затверджувати цей список. Пропозиції щодо його доповнення можуть подавати СБУ та Нацбанк. Формувати список має Держспецзв’язку.
• Наприкінці 2025 року Ukrainian ERP Forum представив результати опитування фінансистів: 1C використовували 62%.
• В січні 2026 року Держспецзв’язку започаткував перелік забороненого до використання ПЗ та обладнання. Перші 20 позицій в ньому займають продукти компанії 1С.

Чи допоможе рішення Держспецзв’язку викоренити 1С з українського бізнесу? Риторичне питання.