Національний банк України в інфляційному звіті за жовтень 2025 року повернувся до багатостраждальної теми — оподаткування посилок вартістю до €150. Цю норму вже неодноразово намагались протягнути під різним соусом, однак вона кожного разу зустрічала значний опір з-боку суспільства. В своєму звіті НБУ аргументує її тим, що оподаткування посилок допоможе знизити дефіцит бюджету, не шкодячи обороноздатності України.

Як це пояснюють в НБУ?

Як зазначається в звіті НБУ, в Україні наразі має місце «високий дефіцит поточного рахунку» і «суттєве перевищення національних інвестицій над заощадженнями», що пояснюється дуже просто – потрібно багато грошей на оборону в умовах повномасштабної війни. Вирівняти ситуацію складно через потреби економіки, яка переживає, мʼяко кажучи, не найкращі часи.

Коригування цього розриву заходами фіскальної консолідації (читай реформи, покращення ефективності управління фінансами, скорочення держвитрат і збільшення податків), на думку регулятора, негативно вплине на обороноздатність.

«Водночас серед можливих опцій можуть бути зниження непріоритетних видатків, а також запровадження оподаткування некритичних у воєнний час напрямів без значних негативних наслідків для економіки, – вважають в НБУ. – Зокрема, варто сконцентруватися на цільових заходах обмеження імпорту: податках на посилки вартістю до 150 євро та інший непріоритетний імпорт – електромобілі, предмети розкоші тощо«.

Зауважимо, що інфляційний звіт не є нормативно-правовим актом — він не має юридичної сили і не встановлює жодних норм. НБУ може пропонувати певні кроки банкам чи уряду, але ці пропозиції — аналітичні або рекомендаційні і не обов’язкові для виконання.

Що це означає?

Наразі в Україні діє безмитний поріг на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро. На посилки, вартість яких вища за 150 євро, нараховують 20% податку на додану вартість (ПДВ) та 10% ввізного мита від суми перевищеного ліміту. Але стабільно в правлячих колах час від часу виникають пропозиції це змінити.

Останньою відомою спробою була ініціатива Данила Гетманцев та низки інших депутатів в січні 2025. У Верховну Раду внесли законопроєкти №12429 та №12430, в яких запропонували, серед іншого, оподатковувати посилки з-за кордону. Детальний огляд ініціатив ми робити ось тут, але якщо коротко: обкласти податком хотіли майже всі посилки дорожчі €45. Хронологія даних ініціатив співпала з дискусією в уанеті стосовно того, чи шкодять покупки українців на закордонних маркетплейсах українському бізнесу.

Цього разу влада шукає способи наповнити бюджет так, щоб при цьому не нашкодити обороні України. Що цікаво, адже безліч дрібних українських виробників можуть замовляти якісь деталі та ресурси з-за кордону. Що ще більш цікаво – наскільки значними будуть наповнення від оподаткування копійчаних посилок з Temu або Sinsay та чи не варто сконцентруватися на більш суттєвих проблемах, через які державний бюджет щорічно втрачає дуже багато грошей? Запитання риторичне.

А що з електрокарами?

Тут навіть без рекомендацій НБУ все більш менш зрозуміло. З 1 січня 2026 року, а це вже незабаром, закінчується пільгове розмитнення електрокарів в Україні. Якщо пільгу не буде продовжено, починаючи з 1 січня 2026 року за ввезення електрокарів потрібно буде сплачувати 20% ПДВ, 10% мита та акциз (1 євро за 1 кВт⋅год ємності батареї).

І хоча є надія (у першому читанні Держбюджет на 2026 рік ухвалили з правкою про продовження пільг на імпорт електрокарів до 2027 року), Данило Гетманцев наполягає на тому, що пільгу всеж скасують.