20 січня Мінцифра повідомила про відновлення доступу до Єдиного державного реєстру, який був закритий з 2022 року через повномасштабну війну. Однак не в тому вигляді, в якому це було до війни, а у «відфільтрованому».

Наскільки відкриття у такому форматі відповідає потребам бізнесу та громадськості, в коментарі Scroll.media розповів Данило Глоба, заступник директора з правових питань компанії YouControl, адвокат, PhD.

Як насправді відкрили доступ до ЄДР?

В цілому відкриття інформації — це добре. З одного боку. А з іншого те, яким чином це було здійснено — це по суті профанація. Тому що по факту відкрилися дуже загальні дані, які для аналітичного застосування майже непридатні. 

• Умовно, відкрили доступ до даних про те, що є така юридична особа, хто її керівник та які там учасники і КБВ (кінцеві бенефіціарні власники – ред.).
• Залишили закритими дані про те, чим це підприємство займається і де воно знаходиться.

І це стосується не лише оборонних підприємств, а взагалі всіх юросіб, що є в ЄДР.

Для повноцінної перевірки контрагентів цього дуже мало. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» визначено, які дані доступні в ЄДР. Водночас на локальному рівні цим знехтували та відкрили доступ до інформації на свій погляд, корисного з цього – можливо 10% порівняно з тим, що було раніше.

Наскільки ефективне таке обмеження з погляду національної безпеки

Ми вже говорили раніше, що видаляти дані про оборонні підприємства – це ризик для них самих. Ворог просто порівняє, що було і що стало — і зосередиться на тих, кого видалили. Бо зникнення компанії з публічного поля — не маскування, а сигнал. Така компанія стає першочерговою ціллю для ворога!

В цьому випадку видалили не дані про оборонні компанії, а просто всі КВЕДи. Такий підхід зрозумілий, тому що є оборонні КВЕДи, за якими можна визначити оборонні компанії. 

Але ховати вже скомпрометовані дані (ті, які вже були раніше і вони всім відомі) – це дуже дивно і не убезпечує компанії ОПК. Можливо, якщо новий КВЕД або адреса зʼявилися — це має сенс не відображати на майбутнє. 

При цьому така інформація потрібна бізнесу і громадськості, щоб перевіряти контрагентів/грантоотримувачів/донорів, виявляти адреси масової реєстрації бізнесів. Це – про прозоре бізнес-середовище і формування громадянського суспільства для контролю над владою. Провідні дослідницькі організації відзначають, що вигода держави від відкритості даних сягає мільярдів доларів щорічно!

Серед останніх дослідження Capgemini (міжнародна консалтингова компанія, ключовий аналітичний партнер Європейської комісії) оцінює ринковий розмір відкритих даних в ЄС у 2025 році: 199–334 млрд євро, а також ефект на зайнятість (майже 2 млн робочих місць).

Прозорість — це довіра, а довіра сприяє зростанню бізнесу.

Ховаємо інформацію за прозорою шторою

Ми пропонували кращий спосіб — легендування. Коли на державному рівні визначеним компаніям дають підставну адресу, приховані банківські рахунки тощо. Так це влаштовано в інших державах, які знаходяться в стані війни, зокрема в Ізраїлі, і я впевнений, що наш ворог діє так само. При цьому, в росії відкриті всі основні реєстри, зокрема, їхній аналог нашого ЄДР – ЕГРЮЛ, і ми розуміємо, що там щодо оборонних підприємств інформація маскується.

Питання — чому ми так не робимо? Тому що по суті ми ховаємо цю інформацію за прозорою шторою і називаємо це безпекою. Немов ми маємо справу з першокласниками, які не вміють працювати з даними.

А з боку ворога працюють аналітичні підрозділи, які набагато потужніші за наші просто за законом великих чисел. У них більші бюджети, більше топових спеціалістів і фінансування, бо сама росія просто набагато більша. Підтвердження цьому зокрема — злам українських реєстрів, який відбувся якраз рік тому. Хоча у нас декларувалися безпрецедентні засоби їх захисту. І якщо інформація з ЄДР вже була скомпрометована в грудні 2024 року, в чому сенс не показувати її тепер?

Переконаний, що підприємства, які ми можемо втратити через такий підхід, вартують набагато більше, ніж кошти, які б довелося витратити на розробку та впровадження механізму легендування.