Brave1 судиться з 11 miltech-стартапами за повернення грантових коштів
Кластер оборонних інновацій Brave1 має 11 судових спорів з оборонними стартапами за повернення раніше виданих їм грантових коштів. Про це в інтерв’ю dev.ua розповів CEO кластера Андрій Гриценюк.
- Причини звернення до суду цих конкретних компаній він не уточнив. Вочевидь, йдеться про порушення умов надання грантів.
- Гриценюк також зазначив, що це — невелика цифра. Загалом Brave1 видав понад 800 грантів і фінансував багато розробок. З них понад 100 компаній, які отримали гранти від Brave1, нині є успішними й відомими в Україні та за кордоном.
- Він також додав, що у практиці Brave1 траплялися і випадки позасудового врегулювання таких проблем, коли компанії просто повертали грантові кошти або якусь їх частину.
«Судовий процес — це крайній етап. У нас є декілька прикладів, коли компанії просто вирішили повернути гроші, хоча таких випадків небагато. Це може бути навіть не пов’язано з продуктом, як таким, а більше з юридично-бухгалтерськими питаннями», — пояснив Андрій Гриценюк.
Наприклад, коли приймається рішення по грантовому фінансуванню, компанії подають свій запланований кошторис витрат. І бувають приклади, коли компанії у кошторисі вказали одне, а витратили гроші на інше — частково із грантових фінансів. Частину суми, яку неправильно витратили, вони повертають. Зазвичай це невеликі суми, і компанії, розуміючи свою відповідальність, роблять повернення для того, щоб не було порушень умов договору».
- Для таких питань у Brave1 є внутрішня команда юристів. У 2025-му році кластер також долучив до цих процесів банки-партнери, де відкриваються рахунки, на які отримують фінансування оборонні компанії.
«Це робиться для того, щоб вони зі своєю експертизою також здійснювали цю перевірку. Наприклад, раніше виробник відразу оплачував щось, а потім за це звітував. У разі, якщо було порушення, він мав повернути кошти. Щоб не було таких помилок, а переважно це технічні помилки з боку виробника, зараз банки роблять контроль щодо санкціонованості витрат. Це робиться для того, щоб не було навіть випадків необхідності повернення, щоб наперед це було перевірено», – пояснив Гриценюк
Brave1 судиться з 11 miltech-стартапами за повернення грантових коштів
Кластер оборонних інновацій Brave1 має 11 судових спорів з оборонними стартапами за повернення раніше виданих їм грантових коштів. Про це в інтерв’ю dev.ua розповів CEO кластера Андрій Гриценюк.
- Причини звернення до суду цих конкретних компаній він не уточнив. Вочевидь, йдеться про порушення умов надання грантів.
- Гриценюк також зазначив, що це — невелика цифра. Загалом Brave1 видав понад 800 грантів і фінансував багато розробок. З них понад 100 компаній, які отримали гранти від Brave1, нині є успішними й відомими в Україні та за кордоном.
- Він також додав, що у практиці Brave1 траплялися і випадки позасудового врегулювання таких проблем, коли компанії просто повертали грантові кошти або якусь їх частину.
«Судовий процес — це крайній етап. У нас є декілька прикладів, коли компанії просто вирішили повернути гроші, хоча таких випадків небагато. Це може бути навіть не пов’язано з продуктом, як таким, а більше з юридично-бухгалтерськими питаннями», — пояснив Андрій Гриценюк.
Наприклад, коли приймається рішення по грантовому фінансуванню, компанії подають свій запланований кошторис витрат. І бувають приклади, коли компанії у кошторисі вказали одне, а витратили гроші на інше — частково із грантових фінансів. Частину суми, яку неправильно витратили, вони повертають. Зазвичай це невеликі суми, і компанії, розуміючи свою відповідальність, роблять повернення для того, щоб не було порушень умов договору».
- Для таких питань у Brave1 є внутрішня команда юристів. У 2025-му році кластер також долучив до цих процесів банки-партнери, де відкриваються рахунки, на які отримують фінансування оборонні компанії.
«Це робиться для того, щоб вони зі своєю експертизою також здійснювали цю перевірку. Наприклад, раніше виробник відразу оплачував щось, а потім за це звітував. У разі, якщо було порушення, він мав повернути кошти. Щоб не було таких помилок, а переважно це технічні помилки з боку виробника, зараз банки роблять контроль щодо санкціонованості витрат. Це робиться для того, щоб не було навіть випадків необхідності повернення, щоб наперед це було перевірено», – пояснив Гриценюк
