Ера мікроапів: вайбкодинг дав можливість створювати «персональні» застосунки

Американське видання TechCrunch написало матеріал про те, як у часи розвитку штучного інтелекту почалось масове створення мікроапів або з «персональних» застосунків — люди, без навичок програмування, створюють їх для себе, а не щоб залучити мільйон користувачів і побудувати бізнес-імперію.

Зростання тренду полягає у наступному: завдяки інструментам штучного інтелекту, як от Claude чи ChatGPT, або ж Lovable чи Replit, практично кожний має змогу створити інструмент для своїх задач. Видання наводить приклад дівчини, що зробила сервіс для неї та друзів — застосунок Where2Eat, що рекомендує для неї та друзів заклади.

«Коли в мене з’явився тиждень вільного часу я вирішила, що це ідеальний момент нарешті зробити свій застосунок».

Це нова ера створення застосунків, яку іноді називають мікроапами — персональними або тимчасовими застосунками — адже вони призначені для використання лише автором (або автором і кількома близькими людьми) і лише доти, доки в цьому є потреба. Вони не створюються для масового поширення чи продажу.

Оскільки інструменти на кшталт Claude Code чи Lovable зазвичай не потребують глибоких знань програмування для створення працездатного продукту, TechCrunch пише про ранній етап зростання мікроапів. Це застосунки, які є надзвичайно контекстними, закривають нішеві потреби і зникають, «коли потреба в них більше не існує».

У певному сенсі створювати вебзастосунки без досвіду програмування було можливо й раніше — завдяки no-code платформам на кшталт Bubble чи Adalo, які з’явилися ще до популярності LLM. Новизна полягає в можливості створювати персональні, тимчасові мобільні застосунки, а також у розумінні, що будь-хто може програмувати, просто описуючи звичайною мовою те, що хоче отримати.

Мобільні мікроапи поки що складніші за вебверсії. Причина — стандартний спосіб встановлення застосунків на iPhone через App Store, що вимагає платного облікового запису Apple Developer.

Партнерка Bain Capital Ventures Крістіна Мелас-Кіріазі порівнює цю еру створення апів із соціальними мережами та Shopify:

«Раптом стало дуже легко створювати контент або відкривати онлайн-магазини — і ми побачили вибух малих продавців».

Водночас мікроапи мають і проблеми. Розробка й поширення коду можуть бути дорогими через підписки, особливо якщо всі витрати пов’язані лише з одним застосунком. Є й питання якості. Такі персональні застосунки можуть містити баги або серйозні проблеми безпеки — їх не можна просто так продавати масовій аудиторії.

Втім, потенціал епохи персональних застосунків залишається значним — особливо в міру того, як AI, логіка моделей, якість і безпека з часом удосконалюватимуться.

Експерти вважають, що вайбкодинг принесе «багато інновацій і розв’язань проблем для спільнот, які інакше не мали б до цього доступу».

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.

Ера мікроапів: вайбкодинг дав можливість створювати «персональні» застосунки

Американське видання TechCrunch написало матеріал про те, як у часи розвитку штучного інтелекту почалось масове створення мікроапів або з «персональних» застосунків — люди, без навичок програмування, створюють їх для себе, а не щоб залучити мільйон користувачів і побудувати бізнес-імперію.

Зростання тренду полягає у наступному: завдяки інструментам штучного інтелекту, як от Claude чи ChatGPT, або ж Lovable чи Replit, практично кожний має змогу створити інструмент для своїх задач. Видання наводить приклад дівчини, що зробила сервіс для неї та друзів — застосунок Where2Eat, що рекомендує для неї та друзів заклади.

«Коли в мене з’явився тиждень вільного часу я вирішила, що це ідеальний момент нарешті зробити свій застосунок».

Це нова ера створення застосунків, яку іноді називають мікроапами — персональними або тимчасовими застосунками — адже вони призначені для використання лише автором (або автором і кількома близькими людьми) і лише доти, доки в цьому є потреба. Вони не створюються для масового поширення чи продажу.

Оскільки інструменти на кшталт Claude Code чи Lovable зазвичай не потребують глибоких знань програмування для створення працездатного продукту, TechCrunch пише про ранній етап зростання мікроапів. Це застосунки, які є надзвичайно контекстними, закривають нішеві потреби і зникають, «коли потреба в них більше не існує».

У певному сенсі створювати вебзастосунки без досвіду програмування було можливо й раніше — завдяки no-code платформам на кшталт Bubble чи Adalo, які з’явилися ще до популярності LLM. Новизна полягає в можливості створювати персональні, тимчасові мобільні застосунки, а також у розумінні, що будь-хто може програмувати, просто описуючи звичайною мовою те, що хоче отримати.

Мобільні мікроапи поки що складніші за вебверсії. Причина — стандартний спосіб встановлення застосунків на iPhone через App Store, що вимагає платного облікового запису Apple Developer.

Партнерка Bain Capital Ventures Крістіна Мелас-Кіріазі порівнює цю еру створення апів із соціальними мережами та Shopify:

«Раптом стало дуже легко створювати контент або відкривати онлайн-магазини — і ми побачили вибух малих продавців».

Водночас мікроапи мають і проблеми. Розробка й поширення коду можуть бути дорогими через підписки, особливо якщо всі витрати пов’язані лише з одним застосунком. Є й питання якості. Такі персональні застосунки можуть містити баги або серйозні проблеми безпеки — їх не можна просто так продавати масовій аудиторії.

Втім, потенціал епохи персональних застосунків залишається значним — особливо в міру того, як AI, логіка моделей, якість і безпека з часом удосконалюватимуться.

Експерти вважають, що вайбкодинг принесе «багато інновацій і розв’язань проблем для спільнот, які інакше не мали б до цього доступу».

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.
Читати на тему