На початку 2026 року офіційно запрацював спецрежим для виробників ОПК України – Defence City, який мав розв’язати питання експорту за кордон надлишків зброї. Перші резиденти вже є, але експорту зброї по факті — ні. Таку оцінку поточному стану справ дав депутат та голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

Чому так?

• Закони, які заклали основу Defence City, прийняли в серпні 2025 року. Як пояснив Гетманцев, на рівні закону скасували для резидентів окрему процедуру отримання повноважень для експорту зброї.
• Уряд зобов’язали затвердити порядок застосування спрощеної процедури надання дозволів на експорт зброї, який був ухвалений і набрав чинності 8 січня.
• Але прийнята постанова спрощує і прискорює експорт зброї лише в межах міжнародних договорів України, а не для всіх експортних операцій.

«Фактично йдеться лише про довгострокові міждержавні проєкти, а не про реальний доступ українських виробників до зовнішніх ринків», – пояснив він.

• Як пояснив депутат, планували отримати коротші строки отримання дозволів і менший пакет документів. Але натомість строки розгляду проєкту міжнародного договору взагалі не визначені та фактично лишаються на розсуд Держекспортконтролю.
• Після погодження договору виникає обовʼязок повторно погоджувати будь-які зміни. При цьому, Держекспортконтроль отримує право видавати рекомендації з невизначеними правовими наслідками.

«У підсумку – це не прорив, а обережний бюрократичний компроміс, який не відкриває ринки, не захищає виробника і не дає оборонній промисловості реалізувати свій експортний потенціал повною мірою», – підсумував Гетманцев.

Нагадаємо, ідею обмеженого експорту зброї за кордон Гетманцев лобіює ще з травня 2025 року. Його ідея полягала в тому, щоб полегшити монетизацію української зброї: розблокувати експорт та забезпечити надходження грошей у бюджет. За оцінками Гетманцева, отримавши доступ до фінансування виробництва з-за кордону, Україна змогла б виробляти зброї на €25-30 млрд на рік, а не на $9 млрд, як сьогодні.