На monoбазарі вже продали речей на 3,5 млн грн. Чи прийде до користувачів податкова?
8 грудня monobank запустив новий продукт, який, звісно ж, миттєво став хайповим. Це – «аналог OLX», а точніше — онлайн-вітрина для продажу особистих речей на monomarket, яку назвали «Базар». Але чи законно продавати на таких майданчиках свої речі без сплати податків? В mono вважають, що так. А що кажуть експерти і податковий кодекс?
Scroll.media пропонує розібратися.
Коротко про «Базар»
Отже, потрапити на «Базар» можна під кнопкою «Маркету», в окремому розділі. Про те, як на ньому щось купити або продати, та чому взагалі компанія вирішила податися в сегмент барахолок, ми розповідали раніше.
У «Базара» свої переваги та недоліки. З переваг: купувати та продавати на базарі дуже просто і не страшно. Фактично, monobank зняв усі «стоп-фактори» для обох сторін:
- всі користувачі тут верифіковані банком, що практично унеможливлює шахрайство (хоча не скасовує недобросовісність);
- тут немає переписок – торг автоматизований, оформлення угод теж, а це — безпека персональних даних та захист від спаму;
- найнижчі на ринку комісії: на час тестування на базарі продавці сплачують лише 0,1% від суми продажу (з 8 січня комісія виросте до 1,9% – і все одно буде значно нижча, ніж на маркетплейсах конкурентів);
- також не можна не відмітити якісне ШІ-автозаповнення опису товару, яке сильно пришвидшує процес додавання нових речей на вітрину.
З недоліків: шукати товар на монобазарі приблизно так само зручно, як шукати щось на блошиному ринку (як колись казали на Шулявці, хто гарно риється — той класно одягається). Тут немає фільтрів, категоризації та інших звичних інструментів, доступних на тих самих OLX та Shafa – лише нескінченна інстаграмоподібна стрічка, яку потрібно скролили, щоб щось знайти. Якщо ж ввести запит у пошук, то результати видачі можуть розчарувати.
З усім тим, це не стало перепоною для користувачів. Вже за перші 24 години на «Базарі» зареєструвалося 230 808 людей, які додали 75 657 оголошень. За цей час було продано 1 432 товари на загальну суму 3,5 млн грн — такі дані озвучив співзасновник розробника екосистеми mono – Fintech IT-Group Олег Гороховський. Що не могло пройти повз увагою конкурентів.
Що не так з «Базаром»?
Користувачі діляться досвідом на «Базарі», звітують про баги, порушення або відсутність потрібних функцій (що нормально, адже проєкт наразі працює в беті) або радіють швидким грошам з продажу свого краму.
Цікаво, що вже у перші дні існування, базар почав тестувати бізнес. Користувачі відмічають наявність на платформі оголошень від активних магазинів, зокрема, електроніки. При цьому, наразі за правилами базару, на майданчику дозволено реєструватися лише фізичним особам — реєстрацію для ФОП обіцяють додати згодом.
Тим часом багато користувачів в Threads та X запитують, коли чекати на «лист щастя» від податкової? На що у monobank відповіли, що продажі фізособами особистих речей не вважаються підприємництвом і не оподатковуються.
Здавалося б, у банку мають знати, про що говорять. І на те є підстави. Зокрема, в ДПС стверджують, що не притягатимуть до відповідальності людей, які продають в інтернеті особисті речі. Окрім того, є роз’яснення від податкової, в якому ДПС України стверджує, що:
- Продаж власного вживаного майна (особистих речей) не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності.
- Продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів.
«І це, напевно, найдивніше роз’яснення від податкової, яке я будь-коли бачив. Бо ці два твердження не відповідають ані нормам Податкового кодексу України, ані останнім фактичним діям податкової», – коментував це розʼяснення податковий консультант Олександр Зарайський, який раніше опублікував великий розбір стосовно того, як чинне законодавство ставиться до оподаткування продажу особистих нових чи б/в речей.
Зокрема, він радить не вестися на такі консультації, навіть якщо вони розміщені в системі ЗІР (загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс) ДПС України. Бо це лише фіксація податкової на момент публікації такого роз’яснення. Простіше кажучи, сьогодні ця консультація в ЗІР є, а завтра її переведуть у статус нечинної – й на тому все. При цьому, вона не має юридичної сили.
А що ж в податковому кодексі?
Згідно з розділом IV ПКУ, оподаткуванню підлягають будь-які доходи громадян – окрім тих, які звільнені від оподаткування. Перелік доходів, звільнених від оподаткування, міститься у ст. 165 ПКУ, і в цьому переліку відсутня жодна згадка про доходи від продажу власних вживаних речей.
Відповідно, доходи отримані від їх продажу від сплати податків не звільнені й на сьогодні підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором (далі – ВЗ) за ставкою 5%. В сумі – 23%.
І не будемо забувати про декларування. Оскільки дохід, отриманий від продажу вживаних речей, не згадується у ст. 165 ПКУ, він підлягає обов’язковому щорічному декларуванню. Декларацію потрібно надати до 01 травня року, наступного за звітним, а податки сплатити до 01 серпня. Тобто про доходи, отримані у 2025 році, декларацію в податкову потрібно надати до 01 травня 2026 року, а ПДФО та ВЗ сплатити в бюджет до 01 серпня 2026 року.
За неподання (або несвоєчасне надання) декларації передбачені штрафи у сумі 340 грн та адмінштраф у сумі від 51 до 136 грн (ст. 1641 КпАП). А якщо податкова вирішить, що ви займаєтесь незадекларованою підприємницькою діяльністю, буде штраф від 17000 грн до 34000 грн за перше порушення протягом року та 34000 до 85000 грн за друге порушення протягом року.
В деталях про все це можна почитати тут.
І що тепер?
Сказати, що чинний податковий кодекс безнадійно застарів — це нічого не сказати. Законотворці вже готують цілу низку податкових змін, серед яких зокрема щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (закон про OLX – докладніше про нього ми писали раніше).
Цей законопроєкт передбачає, що всі онлайн-сервіси – і OLX, і Shafa, і, відповідно, mono базар – будуть звітувати в податкову про суми доходів, що виплачуються продавцям. Жодного виключення для вживаних речей цей законопроєкт у поточній редакції не передбачає.
Можливо, це якось зміниться у першому читанні. У разі ж, якщо його приймуть у чинній редакції, у всіх, хто займається продажем товарів в інтернеті (зокрема вживаних речей), буде тільки три варіанти:
- зареєструватися як ФОП – платник єдиного податку.
- відкрити спецрахунок та сплачувати податки за ставкою 5+5%;
- у випадку нерегулярних, разових продажів не відкривати спецрахунок і сплачувати податки за схемою 18+5%.
А поки маємо що маємо.
Якщо ви дійсно продаєте особисті речі, це нерегулярні продажі і їх обʼєктивно небагато — можна сподіватись, що податкова вами не зацікавиться, та апелювати до розʼяснення в ЗІР. Якщо ж маєте регулярні продажі і солідний дохід (скажімо, більше, ніж 36 336 грн на рік) – пора реєструвати ФОП і чекати, коли на базарі дозволять торгувати не лише фізособам.
На monoбазарі вже продали речей на 3,5 млн грн. Чи прийде до користувачів податкова?
8 грудня monobank запустив новий продукт, який, звісно ж, миттєво став хайповим. Це – «аналог OLX», а точніше — онлайн-вітрина для продажу особистих речей на monomarket, яку назвали «Базар». Але чи законно продавати на таких майданчиках свої речі без сплати податків? В mono вважають, що так. А що кажуть експерти і податковий кодекс?
Scroll.media пропонує розібратися.
Коротко про «Базар»
Отже, потрапити на «Базар» можна під кнопкою «Маркету», в окремому розділі. Про те, як на ньому щось купити або продати, та чому взагалі компанія вирішила податися в сегмент барахолок, ми розповідали раніше.
У «Базара» свої переваги та недоліки. З переваг: купувати та продавати на базарі дуже просто і не страшно. Фактично, monobank зняв усі «стоп-фактори» для обох сторін:
- всі користувачі тут верифіковані банком, що практично унеможливлює шахрайство (хоча не скасовує недобросовісність);
- тут немає переписок – торг автоматизований, оформлення угод теж, а це — безпека персональних даних та захист від спаму;
- найнижчі на ринку комісії: на час тестування на базарі продавці сплачують лише 0,1% від суми продажу (з 8 січня комісія виросте до 1,9% – і все одно буде значно нижча, ніж на маркетплейсах конкурентів);
- також не можна не відмітити якісне ШІ-автозаповнення опису товару, яке сильно пришвидшує процес додавання нових речей на вітрину.
З недоліків: шукати товар на монобазарі приблизно так само зручно, як шукати щось на блошиному ринку (як колись казали на Шулявці, хто гарно риється — той класно одягається). Тут немає фільтрів, категоризації та інших звичних інструментів, доступних на тих самих OLX та Shafa – лише нескінченна інстаграмоподібна стрічка, яку потрібно скролили, щоб щось знайти. Якщо ж ввести запит у пошук, то результати видачі можуть розчарувати.
З усім тим, це не стало перепоною для користувачів. Вже за перші 24 години на «Базарі» зареєструвалося 230 808 людей, які додали 75 657 оголошень. За цей час було продано 1 432 товари на загальну суму 3,5 млн грн — такі дані озвучив співзасновник розробника екосистеми mono – Fintech IT-Group Олег Гороховський. Що не могло пройти повз увагою конкурентів.
Що не так з «Базаром»?
Користувачі діляться досвідом на «Базарі», звітують про баги, порушення або відсутність потрібних функцій (що нормально, адже проєкт наразі працює в беті) або радіють швидким грошам з продажу свого краму.
Цікаво, що вже у перші дні існування, базар почав тестувати бізнес. Користувачі відмічають наявність на платформі оголошень від активних магазинів, зокрема, електроніки. При цьому, наразі за правилами базару, на майданчику дозволено реєструватися лише фізичним особам — реєстрацію для ФОП обіцяють додати згодом.
Тим часом багато користувачів в Threads та X запитують, коли чекати на «лист щастя» від податкової? На що у monobank відповіли, що продажі фізособами особистих речей не вважаються підприємництвом і не оподатковуються.
Здавалося б, у банку мають знати, про що говорять. І на те є підстави. Зокрема, в ДПС стверджують, що не притягатимуть до відповідальності людей, які продають в інтернеті особисті речі. Окрім того, є роз’яснення від податкової, в якому ДПС України стверджує, що:
- Продаж власного вживаного майна (особистих речей) не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності.
- Продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів.
«І це, напевно, найдивніше роз’яснення від податкової, яке я будь-коли бачив. Бо ці два твердження не відповідають ані нормам Податкового кодексу України, ані останнім фактичним діям податкової», – коментував це розʼяснення податковий консультант Олександр Зарайський, який раніше опублікував великий розбір стосовно того, як чинне законодавство ставиться до оподаткування продажу особистих нових чи б/в речей.
Зокрема, він радить не вестися на такі консультації, навіть якщо вони розміщені в системі ЗІР (загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс) ДПС України. Бо це лише фіксація податкової на момент публікації такого роз’яснення. Простіше кажучи, сьогодні ця консультація в ЗІР є, а завтра її переведуть у статус нечинної – й на тому все. При цьому, вона не має юридичної сили.
А що ж в податковому кодексі?
Згідно з розділом IV ПКУ, оподаткуванню підлягають будь-які доходи громадян – окрім тих, які звільнені від оподаткування. Перелік доходів, звільнених від оподаткування, міститься у ст. 165 ПКУ, і в цьому переліку відсутня жодна згадка про доходи від продажу власних вживаних речей.
Відповідно, доходи отримані від їх продажу від сплати податків не звільнені й на сьогодні підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором (далі – ВЗ) за ставкою 5%. В сумі – 23%.
І не будемо забувати про декларування. Оскільки дохід, отриманий від продажу вживаних речей, не згадується у ст. 165 ПКУ, він підлягає обов’язковому щорічному декларуванню. Декларацію потрібно надати до 01 травня року, наступного за звітним, а податки сплатити до 01 серпня. Тобто про доходи, отримані у 2025 році, декларацію в податкову потрібно надати до 01 травня 2026 року, а ПДФО та ВЗ сплатити в бюджет до 01 серпня 2026 року.
За неподання (або несвоєчасне надання) декларації передбачені штрафи у сумі 340 грн та адмінштраф у сумі від 51 до 136 грн (ст. 1641 КпАП). А якщо податкова вирішить, що ви займаєтесь незадекларованою підприємницькою діяльністю, буде штраф від 17000 грн до 34000 грн за перше порушення протягом року та 34000 до 85000 грн за друге порушення протягом року.
В деталях про все це можна почитати тут.
І що тепер?
Сказати, що чинний податковий кодекс безнадійно застарів — це нічого не сказати. Законотворці вже готують цілу низку податкових змін, серед яких зокрема щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (закон про OLX – докладніше про нього ми писали раніше).
Цей законопроєкт передбачає, що всі онлайн-сервіси – і OLX, і Shafa, і, відповідно, mono базар – будуть звітувати в податкову про суми доходів, що виплачуються продавцям. Жодного виключення для вживаних речей цей законопроєкт у поточній редакції не передбачає.
Можливо, це якось зміниться у першому читанні. У разі ж, якщо його приймуть у чинній редакції, у всіх, хто займається продажем товарів в інтернеті (зокрема вживаних речей), буде тільки три варіанти:
- зареєструватися як ФОП – платник єдиного податку.
- відкрити спецрахунок та сплачувати податки за ставкою 5+5%;
- у випадку нерегулярних, разових продажів не відкривати спецрахунок і сплачувати податки за схемою 18+5%.
А поки маємо що маємо.
Якщо ви дійсно продаєте особисті речі, це нерегулярні продажі і їх обʼєктивно небагато — можна сподіватись, що податкова вами не зацікавиться, та апелювати до розʼяснення в ЗІР. Якщо ж маєте регулярні продажі і солідний дохід (скажімо, більше, ніж 36 336 грн на рік) – пора реєструвати ФОП і чекати, коли на базарі дозволять торгувати не лише фізособам.
