«Гіг-контракти, закриття чи переїзд». Що буде з українським ІТ-ринком, якщо ФОПи стануть платниками ПДВ?
Головною новиною минулого тижня стали відомості про те, що на вимогу МВФ всіх ФОПів з доходом понад 1 млн грн зроблять платниками ПДВ. Конкретики про це наразі дуже мало, хоча деякі експерти вже прогнозують ледь не колапс економіки, якщо таке рішення приймуть (хоча в перспективі найближчих років навряд чи варто на це очікувати).
Ми вирішили дослідити це питання конкретно у вимірі ІТ-ринку: зібрали все, що відомо та спитали експертів та гравців про те, як на їхню думку ПДВ вплине на галузь.
Що відомо і що це означає?
Наразі мова йде лише про попередні домовленості — самого меморандуму з МВФ ще немає. В офіційному пресрелізі мова йде про «скасування винятків щодо реєстрації платників ПДВ», без жодних додаткових розʼяснень. Але, як повідомляв Bloomberg з посиланням на обізнані з угодою джерела, мова йде про запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, які декларують понад 1 млн грн річного доходу. У такий спосіб влада планує боротися з дробленням бізнесу.
Якщо розглядати новину в контексті ІТ-галузі, то дійсно, наразі ФОПи третьої групи на ЄП з доходом понад 1 млн грн річного доходу мають право не реєструватися як платники ПДВ. Це ще донедавна була найпоширеніша модель співпраці програмістів та інших фахівців з ІТ-компаніями. А зважаючи на те, що 1 млн грн на рік — це близько $24 000, тобто $2000 на місяць (що навіть менше медіанної зарплатні українського ІТ-фахівця рівня middle) – під новацію фактично потраплять усі активні ІТ-ФОПи.
Як це вплине на ІТ-галузь
Дискусії навколо ІТ-ФОПів точаться багато років. З одного боку, без них Україна навряд чи могла б вирости у великий ринок ІТ-аутсорсингу. Експорт ІТ-послуг до США, ЄС та інших регіонів складає понад 3% у загальній структурі ВВП України. Лише у жовтні цьогоріч обсяг IT-експорту склав $566 млн. З іншого, співпраця ІТ-компаній з арміями ФОПів як механізм податкової оптимізації вічно тривати не може.
З появою «Дія.Сіті», все більше компаній почали переходити на модель співпраці з ІТ-фахівцями за гіг-контрактами. Так, про свої наміри переводити співробітників на гіг-контракти вже заявляли EPAM, SoftServe та інші великі аутсорсери. Як розповіла Scroll.media заступниця Міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва, у компаніях-резидентах Дія.City зараз працює понад 130 000 спеціалістів, і лише 3,3% із них – ФОП. 66,7% спеціалістів працюють за трудовими договорами і близько 30% – за гіг-контрактами).
Відповідно, це навряд чи зачепить великі компанії. Врешті решт, вони завжди можуть перевести решту ФОПів на гіг-контракти або оформити в штат.
«Ми уважно відстежуємо всі законодавчі зміни та ініціативи, оскільки SoftServe веде свою діяльність виключно у межах законодавства. Відповідно у разі законодавчих змін, відповідні зміни будуть внесені як в процеси роботи з ФОПами, так і ФОПи будуть мати можливість перейти на гіг-контракти (це є основна форма співпраці), так і на штатне працевлаштування», – розповів Сергій Мінєєв, SVP of Shared Services у SoftServe у коментарі Scroll.media.
Інша справа – малий та середній ІТ-бізнес.
«Україна зараз об’єктивно залежить від фінансування МВФ, і держава змушена іноді ухвалювати непопулярні рішення в спробах балансувати між вимогами ключового кредитора та потребами людей і бізнесу. Водночас будь-які зміни в податковому режимі мають враховувати структуру української економіки, зокрема роль ІТ-експорту, — каже Денікеєва.
Обов’язкове ПДВ для ФОП може бути критичним для малого й середнього ІТ-бізнесу, зокрема спеціалістів, які працюють за прямими контрактами з іноземними компаніями. Це може суттєво знизити їхню маржинальність і конкурентоспроможність. Зважаючи на війну, іноземні замовники, що працюють з такими підприємцями, уже зараз стикаються з дуже серйозними ризиками; якщо при цьому податкове навантаження на українського спеціаліста зростає, частина таких контрактів може просто вийти з України разом із валютним виторгом та податковими надходженнями».
Окрім того, існує велика кількість стартапів та невеликих команд, які ще не набули необхідної зрілості, і для яких ФОП-модель лишається найбільш доцільною. Додаткове навантаження для таких стартапів, на думку Денікеєвої, може фактично зупинити їхній розвиток в Україні або стимулювати переїзд в інші юрисдикції.
«Це точно не відповідає нашому баченню того, як має розвиватися технологічний сектор в Україні та яку роль він має відігравати в економічному зростанні й повоєнній відбудові», – каже Денікєва.
Нагадаємо, в серпні Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що «попри унікальні умови, режим «Дія.City» не увібрав в себе навіть половину галузі, яка продовжує використовувати схеми з подрібнення на ФОПів». З цього можна зробити висновок, що понад 50% всього ринку потрапить під дію дано ініціативи, ризикуючи втратити контракти, спеціалістів та бізнес як такий.
Позиція ринку
Не всі українські чиновники вважають гарною ідеєю скасування пільги по реєстрації ПДВ для ФОПів.
«Наша позиція полягає в тому, що для України критично важливо зберігати конкурентне й передбачуване податкове середовище для ІТ-галузі, яка формує значну частину експорту послуг. Такі умови дають змогу компаніям і підприємцям стабільно працювати, будувати довгострокові відносини з іноземними замовниками, заводити в країну валюту, зростати та масштабуватися», – підсумувала заступниця міністра цифрової трансформації.
Різко против виступають в IT Асоціації України (IT Ukraine Association):
«Асоціація виступатиме проти пропозиції зобов’язати ФОП із річним доходом понад 1 млн грн переходити на сплату ПДВ. Жодні ініціативи такого характеру не мають розглядатися без належної доказової бази, економічних розрахунків і широкого публічного обговорення з бізнесом.
Стратегічне завдання Уряду є економічне зростання. Збереження людського капіталу є критично важливим для досягнення цієї мети, на рівні з розвитком інновацій, експорту та залученням інвестицій.
Ситуація, коли компанії реєструють бізнес за кордоном через вигідніші умови або коли інвестори відмовляються від проєктів в Україні через регуляторну непередбачуваність, повинна залишитися у минулому.
Пункт щодо запровадження порогу ПДВ для ФОП викликає значні ризики. Ми переконані, що будь-які податкові новації цього масштабу мають обговорюватися відкрито із бізнесом, профільними асоціаціями та громадськістю. Це критично важливо, щоб уникнути рішень, які можуть нашкодити ринкам, що сьогодні забезпечують економічну стійкість країни».
Що в сухому залишку?
Ми опитали ще декілька компаній та низку великих українських ІТ-кластерів, однак наразі багато хто не готовий коментувати дане питання. Дійсно, воно складне, до того ж, з багатьма невідомими.
Разом з тим, у нас ще є чимало часу на те, щоб пережити усі стадії від заперечення до плану дій — адже, за оцінкою податкових консультантів, якщо відповідні зміни і будуть реалізовані, то навряд чи раніше 2029 року.
Статтю оновлено 4 грудня о 16:00. Додано коментар IT Ukraine Association.
«Гіг-контракти, закриття чи переїзд». Що буде з українським ІТ-ринком, якщо ФОПи стануть платниками ПДВ?
Головною новиною минулого тижня стали відомості про те, що на вимогу МВФ всіх ФОПів з доходом понад 1 млн грн зроблять платниками ПДВ. Конкретики про це наразі дуже мало, хоча деякі експерти вже прогнозують ледь не колапс економіки, якщо таке рішення приймуть (хоча в перспективі найближчих років навряд чи варто на це очікувати).
Ми вирішили дослідити це питання конкретно у вимірі ІТ-ринку: зібрали все, що відомо та спитали експертів та гравців про те, як на їхню думку ПДВ вплине на галузь.
Що відомо і що це означає?
Наразі мова йде лише про попередні домовленості — самого меморандуму з МВФ ще немає. В офіційному пресрелізі мова йде про «скасування винятків щодо реєстрації платників ПДВ», без жодних додаткових розʼяснень. Але, як повідомляв Bloomberg з посиланням на обізнані з угодою джерела, мова йде про запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, які декларують понад 1 млн грн річного доходу. У такий спосіб влада планує боротися з дробленням бізнесу.
Якщо розглядати новину в контексті ІТ-галузі, то дійсно, наразі ФОПи третьої групи на ЄП з доходом понад 1 млн грн річного доходу мають право не реєструватися як платники ПДВ. Це ще донедавна була найпоширеніша модель співпраці програмістів та інших фахівців з ІТ-компаніями. А зважаючи на те, що 1 млн грн на рік — це близько $24 000, тобто $2000 на місяць (що навіть менше медіанної зарплатні українського ІТ-фахівця рівня middle) – під новацію фактично потраплять усі активні ІТ-ФОПи.
Як це вплине на ІТ-галузь
Дискусії навколо ІТ-ФОПів точаться багато років. З одного боку, без них Україна навряд чи могла б вирости у великий ринок ІТ-аутсорсингу. Експорт ІТ-послуг до США, ЄС та інших регіонів складає понад 3% у загальній структурі ВВП України. Лише у жовтні цьогоріч обсяг IT-експорту склав $566 млн. З іншого, співпраця ІТ-компаній з арміями ФОПів як механізм податкової оптимізації вічно тривати не може.
З появою «Дія.Сіті», все більше компаній почали переходити на модель співпраці з ІТ-фахівцями за гіг-контрактами. Так, про свої наміри переводити співробітників на гіг-контракти вже заявляли EPAM, SoftServe та інші великі аутсорсери. Як розповіла Scroll.media заступниця Міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва, у компаніях-резидентах Дія.City зараз працює понад 130 000 спеціалістів, і лише 3,3% із них – ФОП. 66,7% спеціалістів працюють за трудовими договорами і близько 30% – за гіг-контрактами).
Відповідно, це навряд чи зачепить великі компанії. Врешті решт, вони завжди можуть перевести решту ФОПів на гіг-контракти або оформити в штат.
«Ми уважно відстежуємо всі законодавчі зміни та ініціативи, оскільки SoftServe веде свою діяльність виключно у межах законодавства. Відповідно у разі законодавчих змін, відповідні зміни будуть внесені як в процеси роботи з ФОПами, так і ФОПи будуть мати можливість перейти на гіг-контракти (це є основна форма співпраці), так і на штатне працевлаштування», – розповів Сергій Мінєєв, SVP of Shared Services у SoftServe у коментарі Scroll.media.
Інша справа – малий та середній ІТ-бізнес.
«Україна зараз об’єктивно залежить від фінансування МВФ, і держава змушена іноді ухвалювати непопулярні рішення в спробах балансувати між вимогами ключового кредитора та потребами людей і бізнесу. Водночас будь-які зміни в податковому режимі мають враховувати структуру української економіки, зокрема роль ІТ-експорту, — каже Денікеєва.
Обов’язкове ПДВ для ФОП може бути критичним для малого й середнього ІТ-бізнесу, зокрема спеціалістів, які працюють за прямими контрактами з іноземними компаніями. Це може суттєво знизити їхню маржинальність і конкурентоспроможність. Зважаючи на війну, іноземні замовники, що працюють з такими підприємцями, уже зараз стикаються з дуже серйозними ризиками; якщо при цьому податкове навантаження на українського спеціаліста зростає, частина таких контрактів може просто вийти з України разом із валютним виторгом та податковими надходженнями».
Окрім того, існує велика кількість стартапів та невеликих команд, які ще не набули необхідної зрілості, і для яких ФОП-модель лишається найбільш доцільною. Додаткове навантаження для таких стартапів, на думку Денікеєвої, може фактично зупинити їхній розвиток в Україні або стимулювати переїзд в інші юрисдикції.
«Це точно не відповідає нашому баченню того, як має розвиватися технологічний сектор в Україні та яку роль він має відігравати в економічному зростанні й повоєнній відбудові», – каже Денікєва.
Нагадаємо, в серпні Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що «попри унікальні умови, режим «Дія.City» не увібрав в себе навіть половину галузі, яка продовжує використовувати схеми з подрібнення на ФОПів». З цього можна зробити висновок, що понад 50% всього ринку потрапить під дію дано ініціативи, ризикуючи втратити контракти, спеціалістів та бізнес як такий.
Позиція ринку
Не всі українські чиновники вважають гарною ідеєю скасування пільги по реєстрації ПДВ для ФОПів.
«Наша позиція полягає в тому, що для України критично важливо зберігати конкурентне й передбачуване податкове середовище для ІТ-галузі, яка формує значну частину експорту послуг. Такі умови дають змогу компаніям і підприємцям стабільно працювати, будувати довгострокові відносини з іноземними замовниками, заводити в країну валюту, зростати та масштабуватися», – підсумувала заступниця міністра цифрової трансформації.
Різко против виступають в IT Асоціації України (IT Ukraine Association):
«Асоціація виступатиме проти пропозиції зобов’язати ФОП із річним доходом понад 1 млн грн переходити на сплату ПДВ. Жодні ініціативи такого характеру не мають розглядатися без належної доказової бази, економічних розрахунків і широкого публічного обговорення з бізнесом.
Стратегічне завдання Уряду є економічне зростання. Збереження людського капіталу є критично важливим для досягнення цієї мети, на рівні з розвитком інновацій, експорту та залученням інвестицій.
Ситуація, коли компанії реєструють бізнес за кордоном через вигідніші умови або коли інвестори відмовляються від проєктів в Україні через регуляторну непередбачуваність, повинна залишитися у минулому.
Пункт щодо запровадження порогу ПДВ для ФОП викликає значні ризики. Ми переконані, що будь-які податкові новації цього масштабу мають обговорюватися відкрито із бізнесом, профільними асоціаціями та громадськістю. Це критично важливо, щоб уникнути рішень, які можуть нашкодити ринкам, що сьогодні забезпечують економічну стійкість країни».
Що в сухому залишку?
Ми опитали ще декілька компаній та низку великих українських ІТ-кластерів, однак наразі багато хто не готовий коментувати дане питання. Дійсно, воно складне, до того ж, з багатьма невідомими.
Разом з тим, у нас ще є чимало часу на те, щоб пережити усі стадії від заперечення до плану дій — адже, за оцінкою податкових консультантів, якщо відповідні зміни і будуть реалізовані, то навряд чи раніше 2029 року.
Статтю оновлено 4 грудня о 16:00. Додано коментар IT Ukraine Association.
