Інтелектуальна власність є одним із ключових активів будь-якого стартапу. Попри це, питання захисту інтелектуальної власності часто залишаються поза увагою засновників, які концентруються на технічній частині розробки чи залученні інвестицій. Однак ігнорування питань ІВ можуть в результаті не лише заблокувати стартапу вихід на ринок, але й поставити під загрозу угоди з інвесторами або навіть призвести до втрати бізнесу.

У цій статті Валерія Машкова, PhD, адвокат ADVANCE PARTNERS, розглядає 4 найпоширеніші і водночас найбільш критичні помилки стартапів у цій сфері, пояснює їх потенційні наслідки та розповідає, як їх уникнути.

1. Зволікання із реєстрацією торгівельної марки (ТМ)

Оскільки стартап – новостворений проєкт, який часто працює в умовах високої невизначеності, його засновники часто не поспішають вигадувати логотип та назву для свого продукту і подавати їх на реєстрацію як торгівельної марки.

Логіку такого зволікання пояснюють тим, що перш за все варто переконатися в успішності проєкту. З одного боку, таку позицію можна зрозуміти, і видається вона досить обґрунтованою. Однак з іншого боку, варто також зважати і на особливості реєстрації торгівельної марки.

І перша з них – це строк реєстрації. В Україні він формально не встановлений, але з огляду на теперішню практику, можемо сказати, що раніше ніж через 1,5 року від дати подання заявки свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки отримати навряд чи вдасться. Можна подумати – не біда, адже використовувати логотип можна і до отримання свідоцтва про реєстрацію його як ТМ. Так, але тут варто зазначити про другу особливість реєстрації торгівельної марки: ретроспективний характер дії прав на торгівельну марку.

В законі вказано, що права, які випливають зі свідоцтва, діють від дати подання заявки. Таке положення може створити хибне враження, що захищати права на ТМ можна відразу після подання заявки на її реєстрацію. Однак це не так. Річ у тім, що поки немає свідоцтва, то і права на ТМ формально не виникли, однак коли торгівельна марка вже зареєстрована, то чинність прав починається не від дати реєстрації, а від дати подання заявки. Тобто, якщо порушення прав на торгівельну марку було вчинено до видачі свідоцтва, то боротися з цим правовласник зможе лише після отримання свідоцтва.

Тому, відтермінування подання на реєстрацію торгівельної марки – не найкраща ідея, адже разом з успіхом можуть прийти і любителі скористатися чужим успіхом, з якими без зареєстрованої торгівельної марки боротися буде дуже важко. 

І це ми ще не згадуємо про так званих «патентних тролів», які можуть завчасно спрогнозувати успіх проєкту і встигнути раніше зареєструвати логотип (ТМ) проєкту на себе.

Тож рекомендація така: намагайтеся подавати на реєстрацію торгівельну марку проєкту одночасно із початком роботи над ним, або хоча б за деякий час до випуску його на ринок. Якщо в процесі реєстрації ТМ плани щодо проєкту зміняться – заявку завжди можна відкликати, однак повернути час назад і отримати ретроспективну охорону не вийде.

2. Відсутність належного оформлення прав ІВ на об’єкти, створені працівниками та підрядниками

Розберемо таку помилку на прикладі ІТ-стартапу, де основним продуктом виступає певна комп’ютерна програма.

Як відомо, комп’ютерна програма є одним з об’єктів авторського права. Своєю чергою, набуття, здійснення та захист особистих немайнових та майнових авторських прав регулюється відповідним спеціальним законом. Згідно із цим законом, немайнові авторські права в будь-якому випадку належать автору, а от належність майнових прав певній особі ще з моменту створення твору може залежати від обставин створення твору.

Зокрема, якщо твір було створено під час службового завдання або за замовленням – за належного оформлення такого службового завдання або договору замовлення майнові авторські права будуть належати вже роботодавцю або замовнику відповідно.

Це досить зручна опція, однак якщо заздалегідь нею правильно не скористатися та не здійснити її належне документальне оформлення, за замовчуванням права на комп’ютерну програму залишаться у особи, яка написала її вихідний код. Тому надалі цінність проєкту буде залежати виключно від її доброї волі (чи погодиться вона передати права на комп’ютерну програму або ж не надасть згоду на її комерціалізацію).

Отже, пам’ятаємо: щоб не припуститися цієї помилки потрібно зробити лише одне – перед початком роботи над проєктом написати перелік осіб, які будуть над ним працювати, та їхні майбутні обов’язки. І з цим переліком звернутися до юристів, які спеціалізуються у галузі права інтелектуальної власності. Далі це вже буде їхня частина роботи – вони визначать, як краще врегулювати відносини у сфері інтелектуальної власності з кожним окремим працівником (підрядником) та підготують проєкти всіх необхідних для цього документів, які вам залишиться лише підписати.

3. Недооцінювання перспектив патентування

Цю помилку пропонуємо розібрати на прикладі стартапу, цінністю якого є певний продуктотехнічне рішення (hardware).

У сучасному світі більшість людей, які щось створюють, поділяються на 2 типи: винахідників, які вважають кожне своє творіння проривом у науці і техніці та регулярно стрімголов мчаться подавати патентні заявки, та тих, хто недооцінює своє творіння, тим самим позбавляючи себе майбутніх прибутків. І ось на практиці багато стартапів дуже часто належать саме до другої категорії.

Тому часто трапляються такі випадки, коли, прагнучи залучити інвестиції, команда розкриває потенційним інвесторам особливості продукту до найменших дрібниць. Деякі особи користуються такою помилкою, і замість того щоб інвестувати в готовий проєкт, створюють свій аналогічний або покращений продукт, реєструють «свій» винахід чи корисну модель, і таким чином «усувають» з ринку попередніх розробників. 

Щоб такого не сталося, варто витратити  трохи часу та звернутися до патентного повіреного, щоб оцінити патентний потенціал розробки. За допомогою спеціальної анкети, кваліфікований патентний повірений зможе визначити патентний потенціал розробки і, якщо він є, подати заяву на реєстрацію продукту як винаходу чи корисної моделі. Такі прості кроки допоможуть попередити багато ризиків, та у разі успішної реєстрації – збільшити потенційний капітал проєкту.

4. Використання чужих об’єктів права ІВ без дозволу

Взяли частину чужого коду і використали у своєму продукті, не оформили з дизайнером передачу прав на логотип, використали у своїй розробці чиєсь технічне рішення (винахід, корисну модель) – все це може бути порушенням прав інтелектуальної власності інших осіб. А за будь-які порушення рано чи пізно доводиться відповідати.

Припустимо проєкт зараз малий, нікому невідомий і, можливо, ніхто і не помітить порушення чужих прав. Однак щойно він досягне певного рівня успіху чи популярності, багато хто почне придивлятися до нього і вивчати ледь не під мікроскопом. Ось саме на цьому моменті все таємне може стати не лише явним, але і потягти за собою важкі наслідки. І буде добре, якщо ці наслідки можна буде владнати, і далі з чистою совістю продовжувати працювати. А якщо шляхом за усуненням порушення подальша реалізація проєкту стане неможливою або занадто дорогою? Або якщо така «погана слава» завдасть непоправної шкоди діловій репутації ?

Щоб такого не трапилося – важливо ще на етапі розробки подбати про дотримання прав інтелектуальної власності третіх осіб (наприклад, шляхом укладення ліцензійних угод, договорів замовлення на створення ОІВ, передання прав ІВ).

Ще одна рекомендація щодо цієї помилки – завжди читати та фіксувати умови використання певного сайту, сервісу, контенту тощо. Адже навіть у випадку здійснення ліцензійного використання певного об’єкта права ІВ у наданій ліцензії можуть бути обмеження щодо способів використання такого об’єкта (а використання об’єкта з дозволу правовласника, але з порушенням умов такого дозволу, також вважається порушенням прав інтелектуальної власності). 

Також декілька слів про фіксацію умов використання. Як відомо, умови використання мають здатність періодично змінюватися, і те, що раніше було дозволеним, може в одну мить стати забороненим. І оскільки обов’язок доказування правомірності використання об’єкта лежить на тому, хто його використовував, така фіксація допоможе забезпечити докази правомірності використання та убезпечити від потенційних конфліктів із правовласником.

Усі описані нами помилки можна доволі просто попередити, якщо на старті бізнес-проєкту планувати не лише продукт, але й довгострокову стратегію зростання бізнесу, яка базується на захищених правах інтелектуальної власності.

Авторка: Валерія Машкова, PhD, адвокат ADVANCE PARTNERS