Американський фонд UA1 VC оголосив про залучення $50 млн у фонд, спрямований на масштабування українських технологій, «що підсилюють безпеку США, Європи та НАТО». Про це повідомив Tectonic.

• Фонд інвестує в defence та dual-use стартапи на стадіях від Pre-Seed до Series A і вже залучив $18 млн. Ці кошти UA1 інвестував в декілька добре відомих українських стартапів.
• Зокрема UA1 взяв участь у раунді А українського Swarmer на $15 млн. Також в портфоліо фонду українські Airlogix, HIMERA, Frontline Robotics та Buntar Aerospace. Як повідомляв The Wall Street Journal, загалом UA1 уже інвестував у 8 українських оборонних компаній.
• Окрім того, UA1 – серед інвесторів в американські Bravo Ordnance, Albacore Inc та Guardian RF.
• У фонді не розкривають обсяг інвестицій у кожну компанію, однак зазначають, що типовий початковий чек становить $300 000–750 000, а подальші раунди будуть «значно більшими».
• Два тижні тому фонд вийшов зі «stealth» та отримав керівного партнера в Україні. Ним став Іван Тараненко, екс-Associate в Roosh Ventures. Тепер про запуск фонду оголосили офіційно.

Про фонд

• UA1 заснували ветерани Корпусу морської піхоти США Вільямом МакНалті та Ленор Карафа. Фонд виріс із благодійної організації White Stork, яку МакНалті заснував у перші місяці після російського вторгнення в Україну у 2022 році. Її метою було якомога швидше доставляти медичні набори, антидронові системи та гуманітарну допомогу на фронт.
• Після цього він звернувся до Ленор, яка після служби у морпіхах працювала на Волл-стріт. Вони залучили $18 млн — переважно через мережу донорів White Stork — і тепер планують отримати решту від сімейних офісів та інституційних інвесторів, які розуміють як «величезну можливість інвестувати в українські оборонні інновації», так і «моральний обов’язок зупинити Росію в Україні».

«Українське поле бою стало випробувальним полігоном для недорогих, швидко ітераційних систем — особливо у сферах дронів, електронної війни та автономії — які союзники можуть інтегрувати вже зараз, щоб закрити розриви у спроможностях і підсилити стримування. Для США це означає швидші цикли модернізації, швидшу доставку перевірених рішень військовим і збереження технологічної переваги над конкурентами», — сказала Карафа в коментарі Tectonic.

• За її словами, окрім грошей UA1 надає й іншу підтримку портфельним компаніям: консалтинг і нетворк для підготовки до сертифікацій, структурування юридичних осіб у США/ЄС, мінімізації ризиків у ланцюгу постачань, а також цільових інтро до прайм-підрядників, програмних офісів та інвесторів. «Цей міст — від українського прототипу до закупівель союзників — лежить у центрі нашої стратегії», – додала вона.
• Велика перепона для UA1 та її портфельних компаній — заборона на експорт зброї з України. Наразі вона все ще діє, хоча деякі компанії вже навчилися експортувати свої рішення законним шляхом. Зокрема, HIMERA нещодавно повідомила про те, що успішно виконала перше держзамовлення від Міноборони держави-члена НАТО.
• На питання Scroll.media щодо того, як у HIMERA врегульовано питання експорту, в компанії відповіли так: «Ми повністю слідували законодавству України відповідно до типу продукції, яку ми експортуємо».