Трильйон для AI: чому все частіше говорять про бульбашку?

Видання Bloomberg підготувало великий матеріал про те, що компанії інвестують сотні мільярдів доларів у штучний інтелект, але поруч постає закономірне питання: ніхто насправді не знає, як це все має окупитись. Редакція Scroll.media зробила скорочений переклад.


Починаючи з моменту, коли AI-бум став повноцінним явищем, з’явилися попередження про спекулятивну бульбашку, яка може зрівнятися з «дотком-кризою» кінця 1990-х — епохою, що завершилася крахом і хвилею банкрутств.

Сьогодні технологічні гіганти витрачають сотні мільярдів доларів на чипи та дата-центри — не лише щоб підтримувати зростання навантаження від ChatGPT, Gemini чи Claude, але й щоб підготуватись до глибшого зсуву економіки від людей до машин. У підсумку рахунок може сягнути трильйонів. Фінансування надходить із венчурного капіталу, боргових інструментів і дедалі більш незвичних схем, що викликають занепокоєння на Волл-стріт.

Навіть найпалкіші прихильники AI визнають, що ринок перегрітий. Проте вони продовжують вірити: технологія змінить цілі індустрії, вилікує хвороби та пришвидшить прогрес людства.

Ознаки бульбашки

  • Коли CEO OpenAI Сем Альтман у січні оголосив план Stargate — інфраструктурну ініціативу на $500 млрд — цифра викликала подив навіть серед його колег. Згодом інші гравці, зокрема Марк Цукерберг, пообіцяли інвестувати сотні мільярдів у дата-центри. Сам Альтман тепер говорить про «трильйони» на AI-інфраструктуру.
  • Щоб профінансувати це, OpenAI уклала угоду з Nvidia на $100 млрд, що породило питання: чи не намагається виробник чипів таким чином підтримувати власних клієнтів, аби ті продовжували купувати його продукцію.
  • Водночас OpenAI розглядає боргове фінансування, а не партнерства з Microsoft чи Oracle, компанія може «спалити» $115 млрд готівки до 2029 року.
  • Meta теж узяла $26 млрд кредиту на будівництво дата-центрів у Луїзіані, JPMorgan і Mitsubishi UFJ профінансували $22 млрд для проєкту Vantage Data Centers.

У всій цій історії є проблема: розрив між обіцянками та прибуткам.

Щоб утримати темпи розвитку, AI-компаніям до 2030 року потрібно буде генерувати $2 трлн річного доходу, але реальні надходження, ймовірно, будуть менші на $800 млрд. Деякі експерти вже говорять про «масивне знищення капіталу».

Водночас 95% компаній не отримали жодної віддачі від AI-проєктів. Попри обіцянки, що AI має підвищити ефективність, у реальності багато процесів лише ускладнюються.

Провідні лабораторії — OpenAI, Anthropic, Claude — довгі роки спиралися на так звані закони масштабування, за якими більші моделі й більше даних гарантують якісніший AI. Але в останні роки результати знижуються, попри астрономічні витрати. Випуск GPT-5 у серпні, попри гучні заяви, зустріли стримано. Альтман визнав: «Ми все ще не знайшли ключовий елемент, який відділяє нас від справжнього AGI».

Дедалі активніше у гру входять китайські компанії, пропонуючи дешевші аналоги моделей з Кремнієвої долини. Це створює ціновий тиск і знижує можливість західних фірм окупити свої інвестиції.

Додатковою загрозою є нестача енергії: бум дата-центрів різко збільшує споживання електрики, що вже позначається на рахунках споживачів.

Чим це нагадує 1999 рік?

Як і під час дотком-буму, компанії збирають мільярди, іноді базуючи оцінку лише на кількості користувачів, а не на прибутковості. Усі говорять про «повторюваний дохід», але реалістичність прогнозів сумнівна. Зараз виглядає, що гроші ходять між одними й тим ж компаніями, а майбутнє багато стартапів — сумнівне.

Можливість бульбашки визнають і самі підприємці: Сем Альтман визнає, що всі дуже захоплені AI, але називає його найважливішою зміною людства, тоді як Марк Цукерберг каже, що «ризик витратити замало» більший за можливі наслідки. Інші підприємці також очікують, що в майбутньому дата-центрів буде занадто багато.

Відмінність же полягає у тому, що мільярди інвестують компанії як от Google, Amazon, Microsoft, Nvidia — гіганти з мільярдними прибутками й запасами готівки. У цих компаній є гроші. Фантастично активно відбувається та адопція технологій: у того ж ChatGPT вже 800 млн щотижневих користувачів, а за результатами 2025 року дохід планується понад $12,7 млрд, хоч і все ще без прибутку.


У підсумку журналісти Bloomberg визнають: індустрія AI справді велика і справді стане частиною нашого життя. Але чи вартує вона витрат у трильйони доларів?

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.

Трильйон для AI: чому все частіше говорять про бульбашку?

Видання Bloomberg підготувало великий матеріал про те, що компанії інвестують сотні мільярдів доларів у штучний інтелект, але поруч постає закономірне питання: ніхто насправді не знає, як це все має окупитись. Редакція Scroll.media зробила скорочений переклад.


Починаючи з моменту, коли AI-бум став повноцінним явищем, з’явилися попередження про спекулятивну бульбашку, яка може зрівнятися з «дотком-кризою» кінця 1990-х — епохою, що завершилася крахом і хвилею банкрутств.

Сьогодні технологічні гіганти витрачають сотні мільярдів доларів на чипи та дата-центри — не лише щоб підтримувати зростання навантаження від ChatGPT, Gemini чи Claude, але й щоб підготуватись до глибшого зсуву економіки від людей до машин. У підсумку рахунок може сягнути трильйонів. Фінансування надходить із венчурного капіталу, боргових інструментів і дедалі більш незвичних схем, що викликають занепокоєння на Волл-стріт.

Навіть найпалкіші прихильники AI визнають, що ринок перегрітий. Проте вони продовжують вірити: технологія змінить цілі індустрії, вилікує хвороби та пришвидшить прогрес людства.

Ознаки бульбашки

  • Коли CEO OpenAI Сем Альтман у січні оголосив план Stargate — інфраструктурну ініціативу на $500 млрд — цифра викликала подив навіть серед його колег. Згодом інші гравці, зокрема Марк Цукерберг, пообіцяли інвестувати сотні мільярдів у дата-центри. Сам Альтман тепер говорить про «трильйони» на AI-інфраструктуру.
  • Щоб профінансувати це, OpenAI уклала угоду з Nvidia на $100 млрд, що породило питання: чи не намагається виробник чипів таким чином підтримувати власних клієнтів, аби ті продовжували купувати його продукцію.
  • Водночас OpenAI розглядає боргове фінансування, а не партнерства з Microsoft чи Oracle, компанія може «спалити» $115 млрд готівки до 2029 року.
  • Meta теж узяла $26 млрд кредиту на будівництво дата-центрів у Луїзіані, JPMorgan і Mitsubishi UFJ профінансували $22 млрд для проєкту Vantage Data Centers.

У всій цій історії є проблема: розрив між обіцянками та прибуткам.

Щоб утримати темпи розвитку, AI-компаніям до 2030 року потрібно буде генерувати $2 трлн річного доходу, але реальні надходження, ймовірно, будуть менші на $800 млрд. Деякі експерти вже говорять про «масивне знищення капіталу».

Водночас 95% компаній не отримали жодної віддачі від AI-проєктів. Попри обіцянки, що AI має підвищити ефективність, у реальності багато процесів лише ускладнюються.

Провідні лабораторії — OpenAI, Anthropic, Claude — довгі роки спиралися на так звані закони масштабування, за якими більші моделі й більше даних гарантують якісніший AI. Але в останні роки результати знижуються, попри астрономічні витрати. Випуск GPT-5 у серпні, попри гучні заяви, зустріли стримано. Альтман визнав: «Ми все ще не знайшли ключовий елемент, який відділяє нас від справжнього AGI».

Дедалі активніше у гру входять китайські компанії, пропонуючи дешевші аналоги моделей з Кремнієвої долини. Це створює ціновий тиск і знижує можливість західних фірм окупити свої інвестиції.

Додатковою загрозою є нестача енергії: бум дата-центрів різко збільшує споживання електрики, що вже позначається на рахунках споживачів.

Чим це нагадує 1999 рік?

Як і під час дотком-буму, компанії збирають мільярди, іноді базуючи оцінку лише на кількості користувачів, а не на прибутковості. Усі говорять про «повторюваний дохід», але реалістичність прогнозів сумнівна. Зараз виглядає, що гроші ходять між одними й тим ж компаніями, а майбутнє багато стартапів — сумнівне.

Можливість бульбашки визнають і самі підприємці: Сем Альтман визнає, що всі дуже захоплені AI, але називає його найважливішою зміною людства, тоді як Марк Цукерберг каже, що «ризик витратити замало» більший за можливі наслідки. Інші підприємці також очікують, що в майбутньому дата-центрів буде занадто багато.

Відмінність же полягає у тому, що мільярди інвестують компанії як от Google, Amazon, Microsoft, Nvidia — гіганти з мільярдними прибутками й запасами готівки. У цих компаній є гроші. Фантастично активно відбувається та адопція технологій: у того ж ChatGPT вже 800 млн щотижневих користувачів, а за результатами 2025 року дохід планується понад $12,7 млрд, хоч і все ще без прибутку.


У підсумку журналісти Bloomberg визнають: індустрія AI справді велика і справді стане частиною нашого життя. Але чи вартує вона витрат у трильйони доларів?

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.
Читати на тему
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.