«Ми не втрачаємо цінність, втративши бейджик»: маркетологиня – про життя без роботи
В епоху гонитви за «успішним успіхом», продуктивністю та розвитком не працювати – страшно. А що як твій досвід знеціниться, а що скажуть люди? Насправді інколи перерва в карʼєрі може бути на користь.
«Не працювати — не завжди синонім пустоти. Часом — це синонім наповнення», – вважає маркетологиня Олександра Лєтова.
Вона не працює вже вісім місяців. Своїм досвідом вона поділилася в LinkedIn. Scroll.media публікує її допис повністю.
Уявіть собі сабатікал, в якому ви реально не працюєте, і він продовжується не тиждень, не місяць, а цілих, скажімо, ВІСІМ місяців.
Ви готуєте, бігаєте, подорожуєте, читаєте, дивитеся кіно, спілкуєтеся з близькими, словом, робите те, чого ми всі так хочемо, коли завалені роботою і світу білого не бачимо.
Саме зараз я знаходжуся саме в такому стані.
Я почала працювати у 2012 році. Копірайтером на фрілансі. У 2014-му я народила молодшу доньку, і навіть в пологовий будинок приїхала з ноутбуком, щоб статті на блозі замовника виходили вчасно.
У 2016-му я вийшла на роботу в офіс. І вона повністю мене поглинула. Все моє оточення — друзі, подруги, хобі, відпочинок — все було завʼязано на тій роботі. У 2022-му я пішла з компанії, півтора місяця була без роботи. Цей період складно назвати відпочинком, бо це був квітень’22, я була в іншій країні з двома дітьми, а кількість грошей, які в мене були, чомусь надто швидко танула.
В червні 2022-го я почала працювати в іншій чудовій компанії, у 2023-му паралельно вступила в універ на денну форму.
З січня 2025 року я не працюю
Не вчуся, практично не консультую, не вчу, не виступаю (за весь цей час було буквально 2-3 виступи плюс сама пройшла 1,5 курсу на Coursera). Але переважно я не роблю нічого «робочого».
Така перерва в роботі стала можливою завдяки моєму партнерові, який повністю підтримує морально і фінансово.
Але сказати я хотіла дещо інше.
Не проходить і тижня-двох, щоб хтось не спитав мене, що там в мене з роботою. Коли я там вже повернуся, чи я щось шукаю, чи не скучно мені, чи не хочу я вже увірватися у світ маркетингу й оце все.
Ну бо шо то за життя без роботи?
А життя без роботи — ну воно просто є. Воно різне. Часом дуже страшне, тривожне, бо що як я втрачу свою експертизу, що як я нікому не буду потрібна, що як земля зійде зі своєї осі?
Не працювати — дивно
Але я прям дуже радію, що в мене стався і такий життєвий досвід. І я дуже-дуже намагаюся насолоджуватися ним.
Ми не втрачаємо свою цінність, навіть коли втрачаємо свій бейджик, посаду, приставку до імені (керівник відділу такого-то, дизайнер у компанії такій-то, рекрутер тощо).
Не працювати — не завжди синонім пустоти. Часом — це синонім наповнення.
«Ми не втрачаємо цінність, втративши бейджик»: маркетологиня – про життя без роботи
В епоху гонитви за «успішним успіхом», продуктивністю та розвитком не працювати – страшно. А що як твій досвід знеціниться, а що скажуть люди? Насправді інколи перерва в карʼєрі може бути на користь.
«Не працювати — не завжди синонім пустоти. Часом — це синонім наповнення», – вважає маркетологиня Олександра Лєтова.
Вона не працює вже вісім місяців. Своїм досвідом вона поділилася в LinkedIn. Scroll.media публікує її допис повністю.
Уявіть собі сабатікал, в якому ви реально не працюєте, і він продовжується не тиждень, не місяць, а цілих, скажімо, ВІСІМ місяців.
Ви готуєте, бігаєте, подорожуєте, читаєте, дивитеся кіно, спілкуєтеся з близькими, словом, робите те, чого ми всі так хочемо, коли завалені роботою і світу білого не бачимо.
Саме зараз я знаходжуся саме в такому стані.
Я почала працювати у 2012 році. Копірайтером на фрілансі. У 2014-му я народила молодшу доньку, і навіть в пологовий будинок приїхала з ноутбуком, щоб статті на блозі замовника виходили вчасно.
У 2016-му я вийшла на роботу в офіс. І вона повністю мене поглинула. Все моє оточення — друзі, подруги, хобі, відпочинок — все було завʼязано на тій роботі. У 2022-му я пішла з компанії, півтора місяця була без роботи. Цей період складно назвати відпочинком, бо це був квітень’22, я була в іншій країні з двома дітьми, а кількість грошей, які в мене були, чомусь надто швидко танула.
В червні 2022-го я почала працювати в іншій чудовій компанії, у 2023-му паралельно вступила в універ на денну форму.
З січня 2025 року я не працюю
Не вчуся, практично не консультую, не вчу, не виступаю (за весь цей час було буквально 2-3 виступи плюс сама пройшла 1,5 курсу на Coursera). Але переважно я не роблю нічого «робочого».
Така перерва в роботі стала можливою завдяки моєму партнерові, який повністю підтримує морально і фінансово.
Але сказати я хотіла дещо інше.
Не проходить і тижня-двох, щоб хтось не спитав мене, що там в мене з роботою. Коли я там вже повернуся, чи я щось шукаю, чи не скучно мені, чи не хочу я вже увірватися у світ маркетингу й оце все.
Ну бо шо то за життя без роботи?
А життя без роботи — ну воно просто є. Воно різне. Часом дуже страшне, тривожне, бо що як я втрачу свою експертизу, що як я нікому не буду потрібна, що як земля зійде зі своєї осі?
Не працювати — дивно
Але я прям дуже радію, що в мене стався і такий життєвий досвід. І я дуже-дуже намагаюся насолоджуватися ним.
Ми не втрачаємо свою цінність, навіть коли втрачаємо свій бейджик, посаду, приставку до імені (керівник відділу такого-то, дизайнер у компанії такій-то, рекрутер тощо).
Не працювати — не завжди синонім пустоти. Часом — це синонім наповнення.
