Чому стартапам варто думати про кібербезпеку ще на етапі MVP
Багато фаундерів вважають, що питання кібербезпеки — це справа майбутнього, коли продукт уже вийшов на ринок чи масштабується. Але практика показує протилежне: перші кроки у безпеці потрібно робити ще на етапі MVP. Інакше навіть перспективна ідея може «згоріти» від банальної вразливості.
Сергій Сарайчиков та Ольга Насібуліна, співзасновники платформи A42.tech, діляться у колонці для Scroll.media, чому це критично і що стартап може зробити вже сьогодні (часто навіть безкоштовно). Матеріал зроблений з лекцій для YEP Accelerator.
Кібербезпека з першого дня: як стартапам уникнути фатальних помилок ще на етапі MVP
У стартапів є звичка відкладати важливе «на потім». Бізнес-модель відшліфуємо після перших клієнтів, юридичні питання владнаємо після інвестицій, а кібербезпека — коли вже буде що захищати. Проблема в тому, що саме ця стратегія часто закінчується провалом.
Багато команд думають, що питання безпеки актуальне лише тоді, коли продукт масштабується. Але практика показує, що навіть на рівні MVP відсутність захисту може зруйнувати стартап.
І дійсно: для інвесторів рівень безпеки стає все чіткішим сигналом зрілості команди. Під час due diligence виявлена «дірка» може означати втрату угоди. Особливо це критично для фінтеху, хелстеку чи military-проєктів, де безпека — базова умова. Інші ризики теж цілком реальні: від банального витоку даних через необережність розробника до ситуації, коли конкуренти копіюють ідею, знайшовши логіни та паролі у відкритому dev-сервісі.
Що можна зробити безкоштовно
На щастя, багато базових речей не вимагають великих витрат.
Це як медичне УЗД: саме обстеження може бути безкоштовним, але його потрібно правильно інтерпретувати. Так само і з тестами безпеки.
Стартап може почати з регулярного SAST і DAST-аналізу. Перший перевіряє код на вразливості (для цього підійдуть безкоштовні рішення GitHub чи Snyk), другий аналізує робочий застосунок «ззовні» (наприклад, через OWASP ZAP). Додайте до цього базове ознайомлення з OWASP Top 10 та мінімальні тренінги для команди про паролі, фішинг і роботу з поштою — і ви вже знижуєте ризики у кілька разів.
Типові помилки, які роблять українські стартапи:
- Найчастіший — недооцінка ризиків: команди переконані, що вони «занадто маленькі, щоб їх хтось атакував». Насправді хакери шукають не конкретну компанію, а будь-яку вразливість.
- Інший сценарій — відкриті дев-домени або тестові середовища. У гонитві за швидкістю стартапи часто залишають їх доступними без VPN чи навіть базової авторизації.
- Сюди ж можна віднести і «світіння» метрик: панелі моніторингу, які відкривають токени, паролі чи іншу чутливу інформацію. Для зловмисника це майже запрошення.
Як правильно організувати доступ
Ще одна зона ризику — хаотичне управління доступами в команді. Розробники нерідко отримують прямі ключі до production-середовищ, хоча найкраща практика — це CI/CD пайплайни з вбудованими перевірками безпеки.
Крім того, варто контролювати, які субдомени взагалі «живуть» у мережі, і що саме на них публікується. Банальний випадок, коли внутрішня документація автоматично потрапляє у відкритий доступ, може стати дверима для атаки. І, звісно, не менш важливий процес онбордингу та звільнення: доступи надаються лише до потрібного, а при завершенні співпраці повністю закриваються.
Що робити у разі інциденту
Навіть ідеальний захист не гарантує абсолютної безпеки, тому кожен стартап має мати план «Б». Перший крок — резервні копії. Вони повинні бути регулярними, автоматичними й зберігатися не лише у різних серверах, а й у різних країнах.
Далі — план реагування. У кризі немає часу на імпровізацію: хтось має відповідати за комунікацію з клієнтами, хтось — за технічну частину, хтось — за відновлення сервісів. Команда має відпрацьовувати подібні сценарії хоча б раз на пів року.
І, нарешті, бізнесу потрібен Business Continuity Plan — набір процедур, що дозволяють швидко відновити роботу після інциденту.
Чому варто інвестувати у безпеку вже зараз
Для інвесторів наявність кіберзахисту — це green flag. Для виходу на ЄС чи США — вимога, адже без відповідності GDPR, SOC2 чи ISO 27001 масштабування буде заблоковане. А з урахуванням нових загроз на базі AI і зростання конкурентної боротьби кібербезпека стає не просто опцією, а умовою виживання.
Витік даних може знищити довіру до продукту за лічені години. А її відновлення займає роки — якщо взагалі можливе.
Кібербезпека на етапі MVP — це не про зайві витрати, а про шанс вижити й рости. Стартап, який демонструє зрілість у цьому питанні з першого дня, отримує сильну конкурентну перевагу: і в очах інвесторів, і на глобальних ринках, і перед лицем будь-яких інцидентів.
Автори: Сергій Сарайчиков та Ольга Насібуліна, співзасновники платформи A42.tech
Чому стартапам варто думати про кібербезпеку ще на етапі MVP
Багато фаундерів вважають, що питання кібербезпеки — це справа майбутнього, коли продукт уже вийшов на ринок чи масштабується. Але практика показує протилежне: перші кроки у безпеці потрібно робити ще на етапі MVP. Інакше навіть перспективна ідея може «згоріти» від банальної вразливості.
Сергій Сарайчиков та Ольга Насібуліна, співзасновники платформи A42.tech, діляться у колонці для Scroll.media, чому це критично і що стартап може зробити вже сьогодні (часто навіть безкоштовно). Матеріал зроблений з лекцій для YEP Accelerator.
Кібербезпека з першого дня: як стартапам уникнути фатальних помилок ще на етапі MVP
У стартапів є звичка відкладати важливе «на потім». Бізнес-модель відшліфуємо після перших клієнтів, юридичні питання владнаємо після інвестицій, а кібербезпека — коли вже буде що захищати. Проблема в тому, що саме ця стратегія часто закінчується провалом.
Багато команд думають, що питання безпеки актуальне лише тоді, коли продукт масштабується. Але практика показує, що навіть на рівні MVP відсутність захисту може зруйнувати стартап.
І дійсно: для інвесторів рівень безпеки стає все чіткішим сигналом зрілості команди. Під час due diligence виявлена «дірка» може означати втрату угоди. Особливо це критично для фінтеху, хелстеку чи military-проєктів, де безпека — базова умова. Інші ризики теж цілком реальні: від банального витоку даних через необережність розробника до ситуації, коли конкуренти копіюють ідею, знайшовши логіни та паролі у відкритому dev-сервісі.
Що можна зробити безкоштовно
На щастя, багато базових речей не вимагають великих витрат.
Це як медичне УЗД: саме обстеження може бути безкоштовним, але його потрібно правильно інтерпретувати. Так само і з тестами безпеки.
Стартап може почати з регулярного SAST і DAST-аналізу. Перший перевіряє код на вразливості (для цього підійдуть безкоштовні рішення GitHub чи Snyk), другий аналізує робочий застосунок «ззовні» (наприклад, через OWASP ZAP). Додайте до цього базове ознайомлення з OWASP Top 10 та мінімальні тренінги для команди про паролі, фішинг і роботу з поштою — і ви вже знижуєте ризики у кілька разів.
Типові помилки, які роблять українські стартапи:
- Найчастіший — недооцінка ризиків: команди переконані, що вони «занадто маленькі, щоб їх хтось атакував». Насправді хакери шукають не конкретну компанію, а будь-яку вразливість.
- Інший сценарій — відкриті дев-домени або тестові середовища. У гонитві за швидкістю стартапи часто залишають їх доступними без VPN чи навіть базової авторизації.
- Сюди ж можна віднести і «світіння» метрик: панелі моніторингу, які відкривають токени, паролі чи іншу чутливу інформацію. Для зловмисника це майже запрошення.
Як правильно організувати доступ
Ще одна зона ризику — хаотичне управління доступами в команді. Розробники нерідко отримують прямі ключі до production-середовищ, хоча найкраща практика — це CI/CD пайплайни з вбудованими перевірками безпеки.
Крім того, варто контролювати, які субдомени взагалі «живуть» у мережі, і що саме на них публікується. Банальний випадок, коли внутрішня документація автоматично потрапляє у відкритий доступ, може стати дверима для атаки. І, звісно, не менш важливий процес онбордингу та звільнення: доступи надаються лише до потрібного, а при завершенні співпраці повністю закриваються.
Що робити у разі інциденту
Навіть ідеальний захист не гарантує абсолютної безпеки, тому кожен стартап має мати план «Б». Перший крок — резервні копії. Вони повинні бути регулярними, автоматичними й зберігатися не лише у різних серверах, а й у різних країнах.
Далі — план реагування. У кризі немає часу на імпровізацію: хтось має відповідати за комунікацію з клієнтами, хтось — за технічну частину, хтось — за відновлення сервісів. Команда має відпрацьовувати подібні сценарії хоча б раз на пів року.
І, нарешті, бізнесу потрібен Business Continuity Plan — набір процедур, що дозволяють швидко відновити роботу після інциденту.
Чому варто інвестувати у безпеку вже зараз
Для інвесторів наявність кіберзахисту — це green flag. Для виходу на ЄС чи США — вимога, адже без відповідності GDPR, SOC2 чи ISO 27001 масштабування буде заблоковане. А з урахуванням нових загроз на базі AI і зростання конкурентної боротьби кібербезпека стає не просто опцією, а умовою виживання.
Витік даних може знищити довіру до продукту за лічені години. А її відновлення займає роки — якщо взагалі можливе.
Кібербезпека на етапі MVP — це не про зайві витрати, а про шанс вижити й рости. Стартап, який демонструє зрілість у цьому питанні з першого дня, отримує сильну конкурентну перевагу: і в очах інвесторів, і на глобальних ринках, і перед лицем будь-яких інцидентів.
Автори: Сергій Сарайчиков та Ольга Насібуліна, співзасновники платформи A42.tech
