Telegram – головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Йому довіряють більше, ніж традиційним медіа. На другому місці – YouTube. При цьому, майже 40% взагалі не перевіряють правдивість інформації. Такі дані оприлюднила Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) на основі дослідження медіаспоживання українців, в рамках якого було опитано близько 2000 громадян.

Опитування проводили на початку квітня на замовлення ГО «Львівський медіафорум» і International Media Support. Мета – зʼясувати, які джерела інформації українці вважають надійними та як борються з дезінформацією. Розповідаємо основні факти з дослідження.

Коротко про результати

• Telegram-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%). На другому місці – YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%).
• TikTok є поширеним джерелом новин для мешканців Заходу і Центру України, молоді, менш заможних опитаних і тих, хто має нижчий рівень освіти.
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри – до Telegram-каналів (29%) і YouTube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють правдивість інформації. Лише 18% роблять це завжди.
• Частіше перевіряє правдивість молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• Найпоширеніші практики перевірки правдивості – використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Наскільки українці вразливі до дезінформації?

Одним зі завдань дослідження було виокремлення аудиторії, яка є вразливою до наративів дезінформації. Для визначення цієї групи та побудови її портрету дослідники сформулювали 12 тверджень на основі дискурсів і наративів, поширених в українських медіа, що стосуються різних тематик: політики і міжнародних відносин, економіки і культури. З кожної тематики в інструментарії представлені чотири твердження, два з яких є дезінформацією, два — правдивою інформацією (всього 16 тверджень). Респонденти мали визначити, чи є кожне з наведених тверджень дезінформацією або правдивою інформацією, за шкалою від 1 до 5, де 1 — цілковита маніпуляція,
5 — правдива інформація.

Отримані результати стали основою для виокремлення категорій вразливості до дезінформації. До категорії «вразливих» належать респонденти, середні значення відповідей яких тяжіють скоріше до дезінформації. Таких виявилося 59%. Натомість респонденти, чиї відповіді переважно ближчі до
правдивих оцінок, належать до категорії «невразливих» — вони становлять 41% респондентів.

Як відзначають аналітики, вразливі респонденти рідше переглядають суспільно-політичні новини і вирізняються нижчим рівнем довіри до медіа. Водночас вони оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі. Під час оцінки правдивості інформації вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію і рідше порівнюють інформацію у різних джерелах. Інші моделі оцінки правдивості інформації з медіа серед них поширені так само як і серед невразливих.